 МАК
ДИКИЙ, мак-самосійка; мак-самосейка Papaver rhoeas — однорічна трав'яниста відстовбурченоволосиста
рослина родини макових. Стебло
прямостояче, розгалужене, 25—80 см
заввишки. Листки чергові,
перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні
на вершку стебла й гілок; пелюстки
яскравочервоні, рідше — рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід — широкоеліпсоїдна
коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.
Поширення. Мак дикий росте розсіяно по всій території України як бур'ян
на полях, на межах і засмічених місцях,
уздовж доріг, на кам'янистих схилах. Заготівля
і зберігання. Для лікарських потреб заготовляють пелюстки (Flores Rhoeados) і
макові головки (плоди). Пелюстки збирають
у суху сонячну погоду з повністю
розкритих квіток і швидко висушують у
затінку, розстелюючи дуже тонким (1 — 2
см завтовшки) шаром. Сухих пелюсток виходить 10—11 % . Макові головки
зрізують у період неповного достигання
(у липні), коли вони починають набувати солом'яно-жовтого кольору. Сушать їх у затінку або в теп260 лому приміщенні з доброю вентиляцією. Штучне
сушіння пелюсток проводять при температурі до 35 °С, головок — при температурі
до 70 °С. Готову сировину зберігають у
добре закупорених банках у сухому місці,
захищеному від прямого сонячного проміння. Рослина неофіцинальна. Пелюстки офіцинальні в
12 країнах світу. Раніше вони входили і
до складу вітчизняної фармакопеї (Т —ПЇ видання).
Хімічний склад. Квітки маку містять близько 0,05 % алкалоїдів (коптизин, реадин, реагенін, хлорид
N-метилстилопіну, глауцин та ін.),
вітамін С, антоціани (похідні пеларгонідину й ціанідину, 3-біозид пеларгонідину та нудикаулін), слиз,
пектин, смолисті речовини та солі заліза
і магнію. В головках є алкалоїди
(коптизин, реадин, сангвінарин, папаверрубіни), вітамін Е, вищі жирні кислоти
(пальмітинова, стеаринова, лінолева).
Фармакологічні
властивості і використання. Мак дикий заспокійливо діє
на центральну нервову систему, має легкі
снотворні й болетамувальні властивості,
виявляє пом'якшувальну, обволікаючу, мокротовидільну, потогінну та кровоспинну
дію. Настій пелюсток використовують
проти кашлю, при бронхітах, трахеїтах і
ларингітах, від безсоння, у випадку
серцебиття, для лікування діареї й дизентерії, при болях у черевній порожнині та у разі мимовільного сечовипускання. Для
місцевого лікування пелюстки маку
використовують у вигляді порошку (як
кровоспинний засіб) або лосьйону. Відвар головок найчастіше вживають при гострому кашлі (особливо у дітей), серцебитті, болях в черевній порожнині
та у випадку нерегулярних і мізерних
місячних. Заслуговують на увагу антибластичні властивості маку. Протипухлинну
дію виявляють екстракти з насіння цієї рослини, про що свідчать експериментальні й клінічні
спостереження японських вчених. У деяких країнах (Японія, Єгипет, Чілі,
Марокко) плоди маку застосовують при
онкологічних захворюваннях органів черевної
порожнини, при саркомі, кондиломі та при
зовнішніх формах раку. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій
пелюсток (1 столова ложка сировини на
500 мл окропу, варять 10 хвилин) по
чверті склянки 4 рази на день до їди;
відвар головок (1 чайна ложка сировини на
500 мл окропу, варять 10 хвилин) по
чверті склянки 4 рази на день до їди;
настій 1 столової ложки суміші (порівну)
пелюсток маку дикого, трави вероніки лікарської, листя підбілу звичайного і квіток калачиків лісових на 2
склянках окропу приймають по 1 столовій
ложці 5—6 разів на день при коклюші і
бронхіті; 15 г
суміші пелюсток маку дикого і коріння бедринцю
ломикаменевого у співвідношенні 2 : 1 заливають у термосі 2 склянками окропу, настоюють ніч, а вдень п'ють по великому ковтку щогодини як засіб, що заспокоює кашель; 40 г суміші пелюсток маку дикого, квіток бузини чорної, липи серцелистої, дивини густоквіткової, калачиків лісових, підбілу звичайного і гречки звичайної та трави медунки лікарської у співвідношенні 3:2:2: : 3 : 3 : 2 : 2 : 3 заливають у термосі 1
л окропу, настоюють ніч, а вдень п'ють по чверті склянки щогодини при сильному простудному кашлі та як сильний потогінний засіб; сироп із пелюсток маку (50 г сировини заливають 2
склянками окропу, додають 1 г виннокам'яної або лимонної
кислоти, витримують 4 години, фільтрують, розчиняють у фільтраті 650 г цукру і варять сироп) дають дітям по 1 чайній
ложці 5—6 раз на день при кашлі. ЗОВНІШНЬО — спорошковані пелюстки для
присипання ран, які кровоточать; настій пелюсток (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 1 годину, охолоджують, проціджують) використовують як лосьйон для протирань обличчя при сухій шкірі та зморшках. Мак дикий — отруйна рослина. Передозування
небезпечне!
|
Исцеление 
Статистика
