Секрет Просвета

МАЧОК ЖОВТИЙ,  мак вороній;  мачок жёлтый  Glaucium ilavum —  одно- або дворічна трав'яниста  рослина родини макових. Стебло  голе, розгалужене, 20—50 см заввишки; вся рослина сиза. Стеблові листки густо опушені, решта — голі. Прикореневі листки  ланцетні, трикутні або яйцевидні,  верхні — яйцевидні, виїмчастолопатеві. Всі листки більш-менш  цупкі, шкірясті синьо-зелені.  Квітки правильні, пелюсток — 4,  вони завдовжки 3—4 см, лимонно-, золотисто- або оранжевожовті, зрідка — кавово-червоні з  жовтуватою основою. Плід — двогнізда стручковидна коробочка.  Цвіте у травні — липні.  

Поширення. Росте в літоральній  смузі по берегах Чорного моря  в Криму (від Євпаторії до Керчі),  на галечниках і схилах. Раніше  М. ж. був поширений і по узбережжі Азовського моря. Введений у культуру.  Заготівля і зберігання. Збирають  надземну частину під час цвітіння рослини (Herba Glaucii  flavi), зрізуючи серпом або ножем, уникаючи виривання рослини з коренем, особливо на піскуватих місцях. Сушать, розстеливши тонким шаром, у приміщенні  з доброю вентиляцією або на  сонці, коли сировина ще досить  волога. На ніч траву ховають  у примгщення. Штучне сушіння  проводять при температурі 55—  70°. Сухої сировини виходить  20 % . Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях без доступу прямого сонячного проміння.  Рослина є сировиною для одержання алкалоїду глауцину. Аптеки сировину не відпускають.  

Хімічний склад. Трава мачку містить алкалоїди глауцин, магнофлорин, протопін, ауротензин,  глауфлорин, сангвінарин, коридин, хелідонін, хелеритрин, хелірубін та інші, а також гіркоту  (глаукопікрин), слиз, смоли, фумарову і діоксималеїнову кислоти та мінеральні солі. Вміст основної сполуки глауцину коливається залежно від якості сировини  від 0,1 % до 2,3 % , у культурних  рослин — близько 1,7%. Глауцин  є тільки в надземних органах, домінуючим алкалоїдом коренів є  протопін. В коренях є й алкалоїди хелеритрин, алокриптопін,  сангвінарин та інші.  

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині  використовували траву мачку як  сечогінний засіб при літіазах, а  також як відхаркувальний, заспокійливий і протидіабетний засіб.  Зовнішньо застосовували для загоювання гнійних ран. Фармакологічні дослідження показали,  703  що глауцин, виділений з трави  М. ж., виявляє виразну гіпотензивну, спазмолітичну та протикашлеву, а також незначну знеболювальну дію. Протикашлева  його дія подібна до дії кодеїну,  але глауцин менш токсичний, не  тамує дихання, не закріплює й  не спричинює наркотичних станів, тому особливо придатний у  педіатрії. В клінічних умовах глауцин показує добру дію при лікуванні бронхіту, фарингіту й крупозної пневмонії, при абсцесі легень та при інших хворобах органів дихання. Насіння М. ж. містить до 35 % жирної олії, яка  придатна в їжу і для виробництва мила.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — глауцину гідрохлорид  (Glaucini hydrochloridum): дорослим  по 50 мг 2—3 рази на день після їди,  дітям — по 10—ЗО мг. В Болгарії з  трави М. ж. виробляють препарати глаувент, глаутерпін і бронхолітин, а в  Польщі — тусиглауцин. Препарати з  М. ж. ПРОТИПОКАЗАНІ при зниженому тиску крові.

МАЧОК РОГАТИЙ,  маковинець, рогомак;  мачок рогатый  Giaucium corniculatum —  одно- або дворічна трав'яниста  шорстковолосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче  або висхідне, просте або галузисте, 15—40 см заввишки. Прикореневі листки довгасті, з коротким черешком, стеблові — видовженояйцевидні, сидячі. Квітки  правильні, пелюстки — оранжеві,  жовті або яскраво-червоні, з темною плямою біля основи. Плід —  коробочка, завдовжки 10—25 см.  Цвіте у травні — червні.  

Поширення. Росте на полях, у посівах, при дорогах, по крейдяних  відслоненнях, на щебенистих схилах здебільшого в Лісостепу, Степу та в Криму; заноситься в південні райони Полісся.  Заготівля і зберігання — так, як  у статті Мачок жовтий.  

Хімічний склад. Трава (Herba  Glaucii corniculatae) містить  близько 0,5 % алкалоїдів (коридин, коптизин, берберин, протопін, сангвінарин, хелідонін та інші). В коренях є алкалоїди протопін, хелеритрин і сангвінарин  та гіркота глаукопікрин.