ЛУНАРІЯ
ОЖИВАЮЧА лунник многолетний Lunaria rediviva — багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло пряме, стояче або
висхідне, округле, опушене, 40—100 см
заввишки. Листки чергові, черешкові,
великі, глибокосерцевидні, довгозагострені, зубчасті, коротковолосисті. Квітки
двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, запашні, зібрані в щитковидні китиці; пелюстки фіолетові, 15—20 ми завдовжки. Плоди — звислі,
зовсім плоскі еліптичні, на верхівці й при основі гострі стручечки завдовжки 30—90 мм і завширшки 15—35 мм;
насіння велике, темно-червоне. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Лунарія оживаюча росте в тінистих листяних лісах на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, рідше на РозточчіОпіллі та в
Західному Лісостепу і дуже рідко — в
Лівобережному Лісостепу. Культивують як
декоративну рослину. Сировина. Для
виготовлення ліків використовують
насіння. Рослина неофіцинальна. Хімічний
склад ще не вивчено.
Фармакологічні
властивості і використання. Настій насіння лунарії
оживаючої має седативні й діуретичні
властивості. Його призначають при
епілепсії й спазмофілії та як сечогінний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (4 чайні ложки
подрібненого насіння на 200 мл окропу,
настоюють 20 хвилин, проціджують) по 1 столовій ложці 4 рази на день до їди; дітям—по 1 чайній ложці 2—3 рази на день до іди.
|