ЛЬОНОК
ЗВИЧАЙНИЙ, чистик пісковий, льнянка обыкновенная Linaria vulgaris — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте
або розгалужене, густо облистнене, ЗО—90 см заввишки. Листки прості, цілокраї,
лінійно-ланцетні або майже лінійні,
гострі, при основі звужені, сидячі, 2—6 см завдовжки, з загорнутими краями. Квітки двостатеві, неправильні, в густих верхівкових
китицях; віночок з довгою
шпоркою, блідо-жовтий, двогубий, з червонуватооранжевою волосистою випуклістю
на нижній губі. Плід — довгаста вдвоє
довша за чашечку коробочка. Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Льонок звичайний трапляється по всій території України (крім півдня Степу і Північного Криму) як бур'ян на полях, по межах, біля доріг, на схилах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву льонку (Herba
Linariae), яку збирають в період
цвітіння рослини, зрізуючи облистнену частину стебла, і сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре
провітрюється. Сухої сировини виходить
20 % . Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава льонку містить алкалоїд d.l-пеганін,
флавоноїдні глікозиди лінарин, пектолінарин, неолінарин, ацетилпектолінарин,
ціанідиновий глікозид антиренінхлорид,
іридоїд аукубін, пектинові й смолисті речовини, слиз, фітостерин, холін,
каротин (18 мг% ) та аскорбінову (у
свіжому листі — до 170 мг%), фолієву,
лимонну і яблучну органічні кислоти.
Фармакологічні
властивості і використання. Комплекс хімічних речовин, що містяться в льонку звичайному,
забезпечує йому багатобічні терапевтичні
властивості. Експериментальними спостереженнями встановлено, що алкалоїд пеганін знижує артеріальний тиск,
збільшує наповнення пульсу, уповільнює серцеві скорочення, підвищує тонус і збільшує амплітуду скорочень гладеньких м'язів кишечника і матки та виявляє жовчогінну й послаблюючу дію. Застосування пеганіну в
клінічних умовах дає позитивні наслідки при лікуванні хворих з атонією,
парезами й паралітичною кишковою непрохідністю,
розвиненою внаслідок тяжких оперативних втручань, та хворих на прогресуючу м'язову дистрофію й міопатію. Рідкий спиртовий екстракт льонку має легкі
проносні властивості й дає добрий
терапевтичний ефект при атонії кишок,
метеоризмі й тривалих запорах. Спиртовий
екстракт виявляє й сечогінні властивості. У побуті льонок звичайний приймають усередину у вигляді настою при задишці, головному болі з блюванням (симптомокомплекс Меньєра),
при жовтяниці різного походження, запаленні жовчних шляхів, метеоризмі,
запорах, хронічному коліті й геморої,
від глистів, для лікування енурезу й запалень сечового міхура, у разі запалення й гіпертрофії простати, при затримці менструацій та при хронічних шкірних хворобах. Місцево відвар
льонку звичайного застосовують при геморої, фурункульозі, виразках, вуграх,
гноячках і висипах. Виготовлену з трави льонку мазь використовують для лікування геморою (змащений маззю кусок марлі вводять у задній прохід на 4-—5 годин), екземи та лишаїв. У гомеопатії льонок звичайний застосовують у вигляді есенції при діареї та енурезі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трапи 11 столову ложку
сировини настоюють 2 години на двох склянках окропу) по півсклянки 3 рази на день до їди; екстракт льонку рідкий готують на 40 % -ному спирті у співвідношенні 1 : 1, приймають по 1—3 чайні ложки на ніч як проносний легкий засіб; столову ложку суміші трави льонку звичайного,
квіток цмину піскового і приймочок кукурудзи звичайної у співвідношенні 1,5 : 1,5 : 1 настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по чверті склянки 3 рази на день при жовтяниці.
ЗОВНІШНЬО — відвар трави (20 г сировини на 500 мл води
або молока, кип'ятити 20—25 хвилин) для обмивань і компресів; відвар трави (10
г сировини на 200 мл окропу) для клізм при свербінні в задньопрохідному
отворі; мазі для лікування геморою та шкірних хвороб: а) 2 частини сухої трави
льонку звичайного обприскують 1 частиною
70% -ного спирту, витримують кілька
годин у закритій посудині в теплому місці, додають 10 частин свинячого смальцю, нагрівають у відкритій посудині на водяній бані, поки весь спирт не випарується,
проціджують і віджимають; б) 2 частини
свіжої трави нагрівають з 5 частинами
свинячого смальцю до повного
випаровування води, проціджують і відтискують. Притаманні льонкові звичайному
токсичні властивості змушують бути
обережними при вживанні його всередину
|