 ЛИСТОВИК
СКОЛОПЕНДРОВИЙ, турецький язик; листовик сколопендровый Phyllitis scolopendrium — багаторічна папороть родини аспленійових.
Ластки шкірясті, цілісні, видовжено-ланцетні, з серцевидною основою і коротким
черешком, ЗО—80 см завдовжки. Соруси лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по
обидва боки жилки. Спороносить у липні —
вересні.
Поширення. Росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах, Криму, на Поліссі, в Західному Лісостепу. Заготівля і зберігання. Використовують листки,
які збирають з липня по серпень. Сушать на горищах, у приміщеннях, що добре провітрюються, або в сушарках при температурі 45°. Зберігають у сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листки містять гормоноподібну й слизисті речовини,
амінокислоти (у-метил-у-оксиглютамінову і -у-метилглютамінову),
леукодельфінідин.
Фармакологічні
властивості і використання. В народній медицині Л. с використовують як відхаркувальний,
потогінний, сечогінний, в'яжучий та кровоспинний засіб. Настій листя п'ють при захворюваннях
легень, кашлі, гастроентеритах, проносах, дизентерії, при хворобах печінки і
селезінки, нирковокам'яній хворобі. В
поєднанні з іншими лікарськими рослинами Л. с використовують у дерматології. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка
сировини на 400 мл окропу, настоюють 1
годину) по 100 мл 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — 3 столові ложки суміші листя листовика і трави васильків справжніх, узятих порівну, кип'ятять 5 хв у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн при дерматомікозах (по 20 хв щодня).
| 
Исцеление 
Статистика
