ЛІЩИНА
ЗВИЧАЙНА, горішник; лещина обыкновенная Corylus avellana — однодомна кущова, 2—4 м заввишки рослина
родини березових. Листки чергові,
округлі або оберненояйцевидні, з коротким загостренням на вершку і
нерівномірнозубчастими краями; в молодому віці опушені; зверху — темно-зелені, зісподу — світліші. Квітки одностатеві; тичинкові — зібрані в звислі циліндричні сережки, завдовжки
3—8 см; маточкові — у двоквіткових розвилках, що розміщені в пазусі покривної
луски і приховані в черепичастій кулястій бруньці, з якої виступають червонуваті приймочки. Плід — горіх, оточений
листковидною, по краю надрізаною обгорткою. Цвіте у березні — квітні. Плоди
достигають у серпні.
Поширення. Ліщина звичайна росте по всій території України, крім крайнього півдня, у світлих мішаних і широколистяних лісах як підлісок та
на узліссях. Сировина. Для лікарських
потреб використовують плоди (Fructus Coryli avellanae), кору (Cortex Coryli avellanae) і листя (Folia Coryli avellanae). Кору заготовляють
напровесні під час сокоруху, коли вона легко відокремлюється від деревини.
Сушать на вільному повітрі. Сухої кори
виходить . 33 % . Листя збирають у
травні. Сушать під наметом або в
приміщенні. Сухого листя виходить 25 % .
Плоди збирають у стадії повної
стиглості. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кора і листя ліщини
містять дубильні речовини (відповідно 2,5—10,8 і 7,7— 11,6% ) і ефірну олію. До складу дубильних речовин входять флобафени і таніни.
Крім того, у листі ліщини є флавоноїди,
альдегіди, алкалоїди, пальмітинова кислота, вітамін С і каротин; у корі — тритерпеноїд бетулін.
Фармакологічні
властивості і використання. Препарати ліщини мають судинозвужувальні властивості. Зважаючи
на це, вживання їх всередину показане
при розширених венах, перифлебітах, виразках гомілки та капілярних геморагіях.
Крім зазначених випадків, препарати ліщини широко використовують при запаленні
простати, захворюваннях печінки і нирок
та як засіб, що збуджує апетит. Плоди
ліщини корисно вживати при анемії,
діабеті, гіпертонії, атеросклерозі, нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кори (1 столова ложка
сировини на 500 мл окропу, кип'ятити 10
хвилин) по півсклянки 4 рази на день до
їди; настій листя (2 столові ложки
сировини на 500 мл окропу, настоювати 2
години} по півсклянки 4 рази на день до їди.
|