 ЛИМОННИК
КИТАЙСЬКИЙ лимонник китайский Schizandra chinensis — одно- або дводомна дерев'яниста листопадна зі специфічним запахом лимона ліана
родини лимонникових, завдовжки 4—8 (15) м. Листки чергові, оберненояйцевидні або
загострено:еліптичні, цілокраї чи слабо зазубрені, з червоними черешками.
Квітки одностатеві, рідко — двостатеві, білі або рожево-білі, ароматні, з воскоподібними
членами оцвітини, по 3— 5 у пазухах
листків. Плід — соковита багатолистянка, що складається з численних червоних ягодоподібних одно- або двонасінних плодиків.
Цвіте у травні — червні. Плоди
достигають у вересні.
Поширення. Лимонник китайський дико росте на Далекому Сході. На території України трапляється в
колекціях науково-дослідних установ, на ділянках садоводів-любителів як
декоративна, харчова і лікарська рослина. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб
заготовляють зрілі плоди (Fructus
Schizandrae) і насіння лимонника (Semen Schizandrae). Зібрані плоди 2—3 дні
прив'ялюють під укриттям на вільному повітрі, а потім проводять штучне досушування в сушарках, починаючи при
температурі 35—40° і закінчують при температурі
60°. Насіння виділяють із вичавків, які залишаються після переробки плодів на сік. Сушать насіння при температурі, не вищій
за 50°. Готову сировину зберігають у полотняних мішках у сухому затіненому
приміщенні, яке добре провітрюється.
Хімічний склад. Плоди лимонника китайського містять до 20 % органічних кислот
(лимонна, яблучна, винна та інші),
флавоноїди, сапоніни, антрахінони, цукри, значну кількість вітаміну С (в сухих плодах до 500
мг% ), лігнани дибензоциклооктадієнового ряду (схізандрин, схізандрол,
у-схізандрин) та ефірну олію. В насінні є
ефірна (до 2 % ) і жирна (до 33 % )
олії. До складу останньої входять
гліцериди ненасичених жирних кислот
(лінолевої, олеїнової, ліноленової та інших), вітамін Е, схізандрин, схізандрол і усхізандрин.
Фармакологічні
властивості і використання. Лимонник китайський
відносять до рослин — стимуляторів центральної нервової системи. Галенові препарати лимонника
підвищують розумову й фізичну
працездатність, стійкість до
несприятливих умов, регулюють кровообіг, збуджують дихання, посилюють гостроту
зору, прискорюють звикання очей до темноти, активізують моторну й секреторну функції органів травлення,
покращують обмін речовин, зменшують концентрацію цукру в крові при діабеті, стимулюють
регенеративні процеси та імуно-біологічні
реакції й тонізують діяльність матки. Показаннями до призначення лимонника китайського є фізична й розумова перевтома,
підвищена сонли вість, гіпотонія,
астенічні й депресивні стани у психічних і нервових хворих, загальне виснаження
у зв'язку з хронічними інфекційними
захворюваннями та інтоксикаціями, в'ялогранулюючі рани і трофічні виразки. В акушерстві й
гінекології препарати лимонника показані при ранніх токсикозах і гіпотензії
вагітних, при астенії після патологічних пологів і порожнинних операцій та в клімактеричний період за умови
нормального артеріального тиску. Протипоказано вживати препарати лимонника при безсонні, гіпертонії, нервовому збудженні
та органічних.захворюваннях серцево-судинної системи. При передозуванні можливе
перезбудження нервової й
серцево-судинної системи. Приймати препарати
лимонника рекомендується натщесерце або через 4 години після їди. Дія настає
через ЗО—40 хвилин і триває 4—6 годин.
Курс лікування — 20— 25 днів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку з плодів лимонника
(Tinctura fructuum Schizandrae) готують
на 95 % -ному спирті у співвідношенні 1 : 5, приймають по 20—ЗО крапель 2—3 рази на день; спиртовий екстракт із насіння лимонника готують на 70 % -ному спирті (у співвідношенні 1 : 3), приймають по 20—30 крапель 2—3 рази на день; порошок із насіння лимонника (Pulvis Schizandrae) по 0,5— 1
г два або три рази на день; свіжий сік плодів приймають по 1 столовій ложці 2—3 рази на день; настій із свіжих або
сушених плодів (1 столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють 2 години)
по 2 столові ложки 4 рази на день.
| 
Исцеление 
Статистика
