Л ІЛІЯ
ЛАНЦЕТОЛИСТА, лілія тигрова, лілія
красива; лилия ланцетолистная Lilium lanciiolium, синонім — L. tiqrinum — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина конічна, біла, дуже
щільна, з широкими лусками. Стебло
прямостояче, нерозгалужене, до 2
м заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетні. В
пазухах листків містяться бульбочки.
Квітки правильні, двостатеві, великі (до 10 см у діаметрі), чалмовидні,
оранжево-червоні, з пурпурово-чорними крапками, зібрані в пірамідальні
суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у
липні — серпні.
Поширення. Походить з Далекого Сходу і Японії. На Україні вирощують як
декоративну рослину у відкритому грунті або
як кімнатну культуру. Сировина. З
лікувальною метою використовують квітки
і цибулину. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Надземна частина містить сапоніни, цибулина — невелику
кількість алкалоїдів.
Фармакологічні
властивості і використання. Рослину використовують у
народній медицині та в гомеопатії. В
народній медицині лілія відома як
болетамувальна, сечогінна, кровоспинна й
ранозагоювальна рослина. Зварену з молоком
цибулину загортають у марлю й
прикладають до наривів для прискорення їхнього визрівання. Щоб видалити ласто виння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну). Всередину легкий відвар цибулини
вживають як сечогінний, тонізуючий, відхаркувальний, матковий болетамувальний і кровоспинний, регулюючий менструації засіб.
В гомеопатичній практиці препарати з
свіжих квіток використовують як матковий
засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —відвар цибулин (15 г цибулин на 200 мл окропу, кип'ятити З—5 хв) по 1 столовій ложці 3 рази на день.
| 
Исцеление 
Статистика
