 ЛІЛІЯ
БІЛА лилия белая Lilium candidum — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, просте,
облистнене, 60— 120 см заввишки. Листки
чергові, оберненоланцетні, хвилясті;
верхні— ланцетні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, великі, білі, запашні,
догори або косо догори спрямовані,
зібрані в коротку китицю. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з Середземномор'я. Розводять її в садах і квітниках як декоративну рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено.
Фармакологічні
властивості і використання. В народній медицині рослину використовують як сечогінний і
знеболюючий засіб. Спиртову настойку цибулин вживають при водянці, а також як відхаркувальне при
захворюваннях дихальних шляхів, що супроводяться застоєм великої кількості
харкотиння. Спиртову настойку квіток вживають як тонізуючий засіб, нею
натираються при ревматизмі й радикуліті та змащують рани. Зовнішньо подрібнені цибулини
прикладають до місць, де йде запальний
процес, для зняття запального набряку, а відварені в молоці квітки прикладають до наривів. Олію
білої лілії використовують для натирання при болях і судомах, лікування опіків і ран. Воду, перегнану з квітками лілії, використовують з косметичною метою для відбілювання обличчя. Щоб видалити ластовиння, використовують мазь,
для приготування якої беруть відвар Квіток, мед і гірчичне борошно (порівну). Лікарські форма і застосування. ЗОВНІШНЬО — мазь для лікування ран і опіків: 5 квіток лілії білої заливають соняшниковою або іншою рослинною олією так, щоб вони були повністю вкриті рідиною, настоюють 10 днів; мазь для натирань при болях і судомах: 6 столових
ложок подрібненого листя, квіток і цибулин (взятих порівну) заливають двома
третинами склянки соняшникової олії й настоюють 3 тижні на сонці.
| 
Исцеление 
Статистика
