ЛАВР
БЛАГОРОДНИЙ лавр благородный Laurus nobilis — невисоке (8—10 м заввишки) вічнозелене
дводомне дерево або кущ родини лаврових.
Має густу пірамідальну крону; кора бура,
гладенька. Листки чергові прості, короткочерешкові, шкірясті, ланцетні,
цілокраї, загострені. Квітки одностатеві, дрібні, білі, в 4—6-квіткових зонтиковидних суцвіттях,
розміщених по 1—3 в пазухах листків; оцвітина чотирилиста. Плід — синьо-чорна,
однонасінна кістянка. Цвіте у квітні. Плоди
достигають у жовтні — листопаді.
Поширення. Лавр благородний розводять у Південному Криму як ефіроолійну, пряну і декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб
використовують листя (Folia Lauri) і
зрілі плоди (Fructus Lauri). Листя
збирають у зимовий період (з середини
листопада до середини лютого), зрізуючи ножами або секаторами тоненькі облистнені гілочки, і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях.
Зберігати лавровий лист треба в щільно закритих банках, бо його запах нерідко
спричинює головний біль. Плоди збирають
у жовтні — листопаді, пров'ялюють на сонці й сушать при температурі, не вищій за 40°. Плоди
лавра входили в першу Державну
фармакопею СРСР. 232
Хімічний склад. Листя рослини містить
ефірну олію (0,5—4,5%), катехіни
(1,62—2,54%), флавоноїди (рутин, кемпферол, кверцетин), антоціани,
сесквітерпенові лактони. До складу
ефірної олії входять камфен, карвон,
лимонен, мірцен, а-пінен, Р-пінен, сабінен,
а-феландрен, |3-феландрен, терпінолен, терпінілформіат, евгенол, метилевгенол,
ацетилевгенол, ліналоол, п-цимол, 1,8-цинеол,
а-терпінеол, терпінен-4-ол. Плоди лавра містять ефірну (3,9—4,1 % ) і жирну (26,3— 44 % ) олію, дубильні речовини та інші сполуки. У складі ефірної олії плодів
є цинеол, а-пінен, р-піненцитраль,
корична кислота й її ефіри, вільні
спирти, феноли, сесквітерпени тощо.
Фармакологічні
властивості і використання. Галенові препарати з листя рослини приймають усередину при
діабеті (гіпоглікемічні властивості), псоріазі й малярії. Настоєм сухого листя
на олії натирають болючі місця при
артритах, міозитах і невралгіях. Використовують
листя і як приправу до страв. Раніше з плодів лавра добували жирну олію (Oleum Lauri), яку
використовували як відтяжний засіб при
ревматизмі, паралічах і простудних
захворюваннях та для лікування корости. У
домашніх умовах виготовляють мазь з листя лавра і хвої ялівцю звичайного, яку
використовують як заспокійливий і знеболюючий засіб при ревматичних і простудних болях і судомах. У зелених насадженнях Криму лавр виконує естетичну, санітарну й гігієнічну
функції, збагачує повітря біологічно
активними речовинами, здатними знезаражувати повітря від шкідливих мікроорганізмів.
Експериментальними спостереженнями
встановлено, що леткі фітонциди рослини пригноблюють розвиток мікобактерій — збудників
туберкульозу. Поєднання декоративних
якостей з антимікробною активністю
летких виділень робить лавр благородний невід'ємною належністю зелених насаджень курортної зони Криму. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —настій листя (10 листків заливають
трьома склянками окропу, настоюють 2—3 години) по півсклянки 3 рази на день при
діабеті; 20 сухих листків заливають двома
склянками окропу, кип'ятять 10 хвилин,
проціджують і випивають протягом дня за
3 рази при псоріазі (курс лікування — 5—7 днів). ЗОВНІШНЬО — настій листя на соняшниковій олії
(ЗО г сировини на 200 г
олії, настоюють 10 днів) та мазь
(порошок з листя і хвої ялівцю звичайного змішують з вершковим маслом у співвідношенні 6:1: 12 і розтирають) для втирання.
|
Исцеление 
Статистика
