ЛАМІНАРІЯ
ЦУКРИСТА, морська капуста; ламинария сахаристая Laminaria saccharine — багаторічна морська бура водорість родини
ламінарієвих. До кам'янистого грунту морського дна водорість прикріплюється за допомогою
ризоїдів. Слань ламінарії цукристої являє собою стрічкоподібну, м'яку,
слизисту, зеленувато-буру гладеньку або сітчастозморшкувату, різної ширини пластинку завдовжки до 7 м, яка в нижній частині звужується в стеблоподібне утворення завдовжки до 1 м і діаметром в 1 см. Вся слань ламінарії живе кілька 234 років,
а пластинка змінюється щороку. Восени,
після завершення виходу спор, пластинчаста частина слані повністю руйнується. Одночасно
або трохи пізніше в інтеркалярній зоні
росту, яка займає основу пластинки і
верхівку стеблоподібного утворення, з'являється
нова пластинка, ріст якої продовжується
до кінця весни.
Поширення. Ареал ламінарії займає всю прибережну зону західної
половини акваторії Північного Льодовитого
океану. Росте в субліторалі на глибині до 20 м. Заготівля
і зберігання. Для лікарських потреб використовують пластинчасту частину слані ламінарії.
Заготовляють сировину в червні — серпні.
Виловлюють водорості довгими граблями з човна. Відірвані від дна і викинуті на берег під час шторму слані рослини також придатні до використання. Сушать
сировину на сонці на сітках або вішалах,
оберігаючи від дощу і роси. Штучне сушіння
проводять при температурі 55—60°. Сухої сировини виходить 10—12 % . Строк
придатності — 3 роки. Порошок із слані ламінарії
відпускається аптеками.
Хімічний склад. У сухій масі ламінарії є солі альгінової кислоти (до 25%), ламінарин (до 20%), маніт (до 30%), 1-фруктоза (до 4 % ), клітковина (5—6 % ), білкові речовини (близько 9 % ), вітаміни (А, В,, В2, В|2, С і D), макро- і
мікроелементи (йод — 2,7—3 % , бром —
0,02—0,9 % , калій, натрій, кальцій,
марганець, мідь, кобальт, бор і миш'як).
Фармакологічні
властивості і використання. Терапевтична активність
ламінарії зумовлена високим вмістом у ній йоду. її використовують для лікування
гіпертиреозу, легких форм базедової хвороби,
для профілактики ендемічного зобу й атеросклерозу. Поряд з цим ламінарія
ефективна при хронічних атонічних
запорах, хронічних і гострих
ентероколітах і проктитах. Послаблююча дія ламінарії зумовлена здатністю полісахаридів
набухати. Збільшуючи свій об'єм, вони подразнюють рецептори слизової оболонки кишечника і
сприяють його спорожненню. Ламінарія цукриста протипоказана при нефриті,
геморагічних діатезах, туберкульозі легень, схильності до кровотечі, під час вагітності та в інших випадках, коли не можна вживати йод. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — порошок ламінарії fPulvis Laminariae) приймають по 0,5— 1 чайній ложці на ніч, запиваючи водою (як
проносний засіб — один раз, при
дисфункції щитовидної залози — протягом
15—ЗО днів).
|