ЛАКФІОЛЬ
САДОВА лакфиоль (желтофиоль) садовая Cheiranthus cheiri — багаторічна (в культурі — одноабо дворічна)
трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.
Стебло пряме, просте або розгалужене, при основі дерев'яніюче, вкрите, як і вся рослина, притиснутими двороздільними
волосками, 40— 100 см заввишки. Ластки
чергові, ланцетні, гострокінцеві, цілокраї або мають по краях 1—2 зубчики.
Квітки двостатеві, правильні, запашні, 4-пелюсткові, зібрані в китицевидні суцвіття; пелюстки золотисто-жовті, темно-жовті або червоно-бурі, 15—30 мм завдовжки. Плід —
стручок. Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Дико росте в Середземномор'ї, здичавіло — в Криму. Вирощують у кімнатах і квітниках як декоративну рослину. Сировина. Для лікарських потреб використовують свіжі або висушені квітки і
листя та насіння. Листя збирають в
період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Квітки лакфіолі містять ефірну олію (0,06 % ), флавоноїди
(кверцетин, ізорамнетин), фермент
мірозин. У листі й насінні є серцеві глікозиди хейротоксин і хейрозид (у
насінні — 0,015%). В насінні, крім того,
є жирна олія (20—26 % ) і тіоглікозид
глікопейролін (1,5 % ), при гідролізі якого вцділяється гірчична олія.
Фармакологічні
властивості і використання. Випробувано застосування
настойки з свіжого листя і насіння
лакфіолі садової при серцевій недостатності. З'ясовано, що хейротоксин має здатність збільшувати
амплітуду скорочень серця й сповільнювати його ритм. Квітки рослини виявляють сечогінну,
жовчогінну, проносну, болетамувальну й протисудомну дію. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині настій квіток вживають усередину при водянці, жовтяниці й хронічному запорі, для профілактики апоплектичного інсульту й паралічу; настій квіток і листя —
при порушенні діяльності серця, як протисудомний і знеболюючий засіб, як засіб, що зумовлює і посилює менструації. При ревматичних і подагричних болях застосовують припарки з квіток і листя та натирання настоєм свіжих
квіток на соняшниковій олії. Настоєм квіток промивають очі при кон'юнктивітах і
сльозотечах, миють обличчя, щоб знищити ластовиння. Міленький порошок із сухих квіток, змішаний у рівних
кількостях з цукровою пудрою, вдувають в очі для розсмоктування більм. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 чайну ложку свіжих квіток на 200 мл окропу настоюють 20 хв, проціджують) по 1 столовій ложці 3 рази на день
|