ХРІННИЦЯ
ПОСІВНА, крес-салат; клоповник посевной Lepidium sativum — однорічна трав'яниста гола рослина родини
капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, 20— 40
см заввишки, у верхній частині розгалужене. Прикореневі листки перистороздільні, з оберненояйцевидними
суцільними або надрізаними гострими
сегментами. Стеблові листки чергові, черешкові або сидячі (верхні), при основі звужені або закруглені; нижні листки перисті або двічіперисті, з
зубчастими сегментами, серединні — трироздільні, верхні — лінійні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, зібрані у
прості видовжені грона; віночок білий
або червонуватий. Плід — округло-овальний стручечок. Цвіте з травня до липня.
Поширення. В дикому стані хрінниця посівна не зустрічається. Походить з Ірану, Середнього і Близького Сходу. № території України хрінницю культивують як овочеву рослину. Зрідка зустрічається
здичавілою по забур'янених місцях. Заготівля
і зберігання. З лікувальною метою використовують прикореневе листя, молоді пагони у фазі
початку стрілкування і насіння хрінниці. Листя і пагони вживають у сирому вигляді як салат, у
суміші з іншими салатами, з бутербродами, як приправу до м'ясних страв і супів тощо. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У надземній частині
хрінниці посівної є аскорбінова кислота і каротин (у свіжому листі відповідно 130 і 4,8 мг% ), токофероли, рибофлавін, флавоноїди
(глікозиди кемпферолу і кверцетину), гірчична олія (0,1% ), ізотіоціанати
(бензилглюкозинолат, 2-фенілетилглюкозинолат; у гідролізаті: бензальдегід,
бензиловий спирт, фенілацетонітрил, бензилізотіоціанат, бензилтіоціанат
3-фенілпропіонітрил, 2-фенілетилціанід, толуол, бутилацетат, етилбензол, 2-метилбутанол, пентан-1-ол, стирол,
цис-З-гексен-1-ол) макроі мікроелементи (калій, кальцій, залізо, фосфор, йод і ін.). Насіння хрінниці
містить тритерпеноїди кукурбітацини, стероїди: р-ситостерин, Д5-авенастерин, кампестерин, 24-метиленхолестерин, холестерин,
стигмастерин; ізотіоціанати:
алілглюкозинолат, 2-фенілетилглюкозинолат,
бензилглюкозинолат і глюкотропеолін, у гідролізаті — бензилціанід, бензальдегід, бензиловий спирт, бензилізотіоціанат, алілізотіоціанат,
бензилтіоціанат, 2-фенілетилціанід, ацетон, ксилол, 2метилбутан-1-ол,
етилтолуол, пентан-1-ол, стирол,
ізобутилбензол, метилбензоат, бензилметилсульфід, бензилмеркаптан; слиз, у складі якого є ксилоарабан, целюлоза, полісахарид кислотного характеру,
L-арабіноза, D-ксилоза, D-галактоза, L-рамноза, Dгалактуронова і
4-0-метил-О-глюконова кислоти; жирну олію, до складу якої входять кислоти: олеїнова, ліноленова, ейкозенова,
пальмітинова, лінолева, ерукова, стеаринова, ейкозадієнова, бегенова, пальмітолеїнова та міристинова.
Фармакологічні
властивості і використання. Широта лікувального діяння
хрінниці незначна. Вона виявляє
антибактеріальну і діуретичну дію,
поліпшує травлення. При систематичному її вживанні покращується сон і знижується артеріальний тиск. В дієтичному харчуванні хрінницю
використовують як протицинготний засіб, при гіпо- та авітамінозах В. Мазь із насіння хрінниці використовуть для лікування гнійних
ран, золотушних виразок та корости. Лікарські
форми і застосування. ЗОВНІШНЬО — мазь
(готують з висушеного потовченого насіння і смальцю у співвідношенні 1:5) для
змащування уражених ділянок тіла.
|