ХРІН
ЗВИЧАЙНИЙ хрен обыкновенный Armoracia rusticana — багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Має товстий
м'ясистий корінь. Стебло прямостояче, 60— 120
см заввишки, вгорі розгалужене, порожнисте,
борозенчасте. Прикореневі листка великі, довгасті або видовженоовальні,
зарубчасті, з серцевидною основою; нижні (стеблові) — перистороздільні;
серединні — видовженоланцетні; верхні — лінійні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, в багатоквіткових гронах, зібраних у волотисте суцвіття; пелюстки (їх 4)
білі, з коротким нігтиком. Плід — видовженоовальний здутий стручок. Цвіте у
травні — червні.
Поширення. Походження хрону звичайного невідоме. По всій території України його культивують як
пряно-смакову рослину. Заготівля і
зберігання. З лікувальною метою використовують свіжі корені хрону (Radix Armoraciae), які
заготовляють восени і зберігають у льоху
у вологому піску. Корені хрону
офіцинальні у Бразілії, Венесуелі,
Парагваї, Франції та Швейцарії.
Вживаються в гомеопатії.
Хімічний склад. Корені хрону містять
вітаміни: С — 250 мг% , В,, В2, РР;
вуглеводи: пентозани —3% , сахарозу —1,5% , глюкозу, галактозу, арабінозу,
ксилозу, полісахариди, галактуронову кислоту; тіоглікозиди: синігрин,
глюконастурціїн; флавоноїди, сапоніни, гірчичну олію (0,15—0,21%), мінеральні солі азоту (7,9 мг% ), калію (579 мг% ), кальцію (119 мг%), магнію (35,8 мг% ), заліза (2,03 мг% ), міді (0,14
мг% ), фосфору (70 мг% ), сірки (212 мг%
), хлору (18,8 мг% ).
Фармакологічні
властивості і використання. Лікувальні властивості
хрону пояснюються подразнюючими й стимулюючими властивостями гірчичної олії, яка збуджує апетит, посилює секрецію залоз
шлунково-кишкового тракту. В медичній
практиці сік, кашку або настій з коренів
хрону призначають при гіпацидних
гастритах, дискінезіях жовчних шляхів за гіпокінетичним типом, функціональних дуоденостазах і атонії
кишечника та як сечогінний засіб при
набряках різного походження (виняток
становлять набряки, пов'язані з нирковою патологією). Є позитивний досвід
лікування настоєм * хрону вірусного
гепатиту, що супроводиться жовтяницею. У
народній медицині, крім того, сік, кашку або настій з коренів хрону використовують при каменях у сечовому
міхурі, від подагри і ревматизму, при недокрів'ї, як ефективний профілактичний
засіб від грипу та як протицинготний
засіб. У суміші з медом хрін
використовують при кропивниці й себореї
(в останньому випадку рекомендується й
настойка коренів на вині), а в суміші з
кислим молоком — при цукровому діабеті й
легких формах гіпертонічної хвороби. При
посиленій розумовій і фізичній праці, авітамінозі . С і схильності до кровотеч ефективною вважається настойка коренів хрону на пиві або вині. Використовують хрін і як зовнішний засіб:
свіжий сік хрону використовують при
гніздовій плішивості (щодня 1—2 рази на день ділянки облисіння змащують соком і
натирають до порожевіння шкіри цих
ділянок) і гнійному отиті (закапують у вухо); водним розчином соку полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, ангінах і фарингітах; кашкою з коренів хрону роблять розтирання при радикулітах, міозитах, артралгіях, бронхітах і пневмоніях; настій з коренів хрону використовують для примочок і компресів при піодерміях, гнійних ранах і виразках, для
обмивання обличчя проти пігментних плям
і веснянок. При пористій і в'ялій шкірі обличчя
роблять маски з кашки хрону і тертих
яблук, взятих порівну. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій (1 столова ложка тертого хрону на 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по чверті склянки 4 рази на день до їди; 500 г тертого хрону заливають 1
л окропу, настоюють 24 години у щільно закритій посудині, проціджують і
одержаний настій вживають по чверті склянки 3—4 рази на день до їди при вірусному гепатиті з
жовтяницею (курс лікування —7 днів); тертий хрін з медом (готують у співвідношенні 4:5) по 1 столовій ложці 3 рази на День до їди; настойку кореня хрону на вині (готують у співвідношенні 1:4) по 1 столовій ложці 2 рази на день до їди; тертий хрін з кислим молоком (готують у співвідношенні 1:10) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди; настойку кореня хрону на вині або пиві (1 чайна ложка тертого хрону на 200 мл вина або пива) по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом тривалого часу. Слід пам'ятати, що
великі дози хрону можуть спричинити
подразнення слизової оболонки шлунка й кишок і викликати збудження нервової системи. При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і
дванадцятипалої кишки, ентероколітах,
захворюваннях печінки, нирок і
сечовивідних шляхів вживання хрону протипоказане.
|