 КУДРЯВЕЦЬ
СОФІЇ кудрявец Софии Deskurainia sophia — однорічна трав'яниста рослина родини
капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме,
розгалужене, 15— 80 см заввишки. Листки
сидячі, дво-триперисті, з
довгасто-лінійними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюсткові,
блідо-жовті, у китицях. Плід — стручок.
Цвіте у травні — вересні.
Поширення. Росте по всій території України як бур'ян біля
житла, на пустищах, уздовж доріг, у
посівах. Сировина. Використовують
насіння і траву, яку заготовляють під час
цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний ' склад. Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг % ) і каротин (38,5 мг%); у насінні є глікозиди (5,6% ).
Фармакологічні
властивості і використання. В народній медицині настій трави або відвар насіння К. с використовують як кровоспинний,
потогінний, жарознижувальний і в'яжучий засіб. Препарати цієї рослини вживають
при кровохарканні, маткових кррвотечах,
гарячці, малярії, проносах, дизентерії
та білях, а також при зниженні
артеріального тиску у зв'язку з
ослабленням серцевої діяльності. Відвар
насіння рекомендують і як тонізуючий, послаблюючий та відхаркувальний засіб, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам'яній
хворобі. Настій трави вважається ефективним засобом при істеричних припадках. Свіжим соком трави промивають виразки і гнійні рани. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до
охолодження) по 1 столовій ложці 3 рази на день; відвар насіння {1—2 столові
ложки на 200 мл окропу) по 1 столовій
ложці 3 рази на день.
| 
Исцеление 
Статистика
