КРОПИВА
ДВОДОМНА, кропива велика; крапива двудомная Urtica dioica — дводомна багаторічна трав'яниста вкрита жалкими волосками рослина родини
кропивових. Стебло прямостояче,
тупочотиригранне, 50—150 см заввишки,
розгалужене. Листки супротивні, черешкові, серцевидно-яйцевидні,
яйцевидно-ланцетні або ланцетні, 7— 14 см завдовжки, 2—4 см
завширшки, загострені, зубчастопилчасті, з загнутими до верхівки великими
зубцями. Квітки жовто-зелені, дрібні,
одностатеві, у розгалужених колосовидних суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотирироздільна.
Плід—сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Кропива дводомна росте по всій території України на трохи вологих місцях серед чагарників, у лісах, біля парканів, уздовж
доріг, по засмічених місцях, де багато нітратів. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб
використовують листя (Folia Urticae
dioicae), коріння (Radix Urticae dioicae) і насіння (Semen Urticae dioicae). Листя збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Сушіння припиняють, коли центральні жилки
стають ламкими, Сухої сировини виходить
18 % . Зберігають у приміщеннях, що не мають прямого сонячного освітлення. Строк придатності — 2 роки. Листя кропиви дводомної відпускається аптеками. Коріння копають восени. Помивши і звільнивши від
наземної частини, його розстилають на
відкритих майданчиках і сушать. При
несприятливих погодних умовах сушіння проводять під укриттям або в приміщенні, яке добре провітрюється.
Сухого коріння виходить 25 % . Насіння заготовляють у період повної стиглості, зрізуючи цілі рослини, які після досушування обмолочують, а насіння просівають
через сито. Коріння і насіння в науковій
медицині не використовують.
Хімічний склад. Листя кропиви дводомної
містить глікозид уртицин, дубильні речовини (понад 2 % ), каротиноїди (каротин, ксантофіл,
ксантофілепоксид, віолаксантин), хлорофіл (до 5%), вітаміни С, В2, В3,
органічні кислоти, мікро- і
макроелементи (кремній, залізо — 41 мг%
, мідь — 1,3 мг% , марганець — 8,2 мг%,
бор — 4,3 мг% , титан — 2,7 мг% ,
нікель— 0,03 мг%). У свіжому листі, крім
того, є значна кількість вітаміну К|, який при сушінні сировини руйнується. В корінні кропиви є таніни, алкалоїд нікотин і
вітамін С; в насінні — жирна олія (16—33 % ), головною складовою частиною якої є лінолева кислота (73,6%).
Фармакологічні
властивості і використання. Кропива дводомна має кровоспинні, сечогінні та
загальнозміцнюючі властивості, виявляє слабку жовчогінну дію. Гемостатичні властивості пов'язані з наявністю
в рослині значної кількості філохінону (вітамін KJ, який впливає на синтез
протромбіну в печінці. Діуретичний ефект залежить від флаво221 ноїдів та органічних кислот (гліколова і
гліцеринова). Загальнозміцнюючі властивості пояснюються наявністю значної
кількості хлорофілу, який, як
встановлено експериментально, виявляє
стимулюючу й тонізуючу дію, активізує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-судинної системи і
дихального центру, стимулює грануляцію
та епітелізацію уражених тканин. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові (кровотворна дія заліза), зменшують кількість цукру в крові, виявляють
протизапальну дію, підвищують
регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, мають
судинозвужувальний вплив, сприяють нормалізації порушеного менструального
циклу. Хімічний склад кропиви дає змогу віднести її й до вітамінних засобів. Застосовують кропиву переважно як кровоспинний засіб (при
легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кропиви є ефективним засобом
при атеросклерозі, залізодефіцитній анемії, холециститах, гастритах, виразковій
хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цукровому діабеті,
гіповітамінозі та гіпогалактії. Як
сечогінний засіб препарати кропиви
показані при нирковокам'яній хворобі,
асциті, набряках і ревматизмі. Кропива дводомна входить до складу шлункових чаїв, проносних чаїв і вітамінних чаїв, до складу препарату алахол,
який використовують при гепатитах, холециститах і хронічних запорах. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону
включають салати з молодого листя
рослини. Препарати з кропиви дводомної застосовують у дерматології й косметиці.
Всередину настій з листя кропиви
вживають при комплексному лікуванні вугрів. Відваром листя на розведеному водою оцті (приготування див. у статті Кропива жалко)
миють голову при круговій або гніздовій
плішивості, себореї, облисінні, передчасному посивінні. В разі облисіння й
передчасного посивіння терапевтичний
ефект можна посилити одночасним прийманням всередину настою з листя кропиви. Свіжим соком
лікують рани, варикозні виразки й
запрілості (див. статтю Кропива жалка). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя кропиви (10
г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або чверті склянки 3—5 раз на день до їди; екстракт кропиви рідкий (Extractum Urticae fluidum) по 25—30 крапель 3 рази на день за ЗО хв до їди; свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці 3 рази на день; відвар суміші (порівну) коріння і насіння кропиви (40—50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не залишиться
половина рідини) по 3 столові ложки 4—5
раз на день; порошок з насіння кропиви приймають по 2—3 г на прийом (запиваючи водою) 3 рази на день; столову ложку суміші кори крушини ламкої
(60 г),
листя кропиви дводомної (20 г)
і трави деревію звичайного (20 г) варять 10 хвилин у двох
склянках води і п'ють по половині чи
одній склянці на ніч для поліпшення
травлення; столову ложку суміші листя кропиви дводомної (50 г), коріння кропиви
дводомної і солодки голо'і (по ЗО г)
настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу
і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при
хронічному запаленні нирок; розтерту на порошок суміш насіння кропиви дводомної (50 г), спор плауна булавовидного (20 г) і цукру (ЗО г) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при нирковокам'яній
хворобі; розтерту на порошок суміш (порівну) листя кропиви дводомної, шавлії лікарської і подорожника
ланцетолистого вживають по 1 чайній
ложці 3 рази на день при хронічному
гепатохолециститі; салат: помите молоде
листя кропиви дводомної занурюють на 5 хвилин в окріп, відкидають на сито, подрібнюють, додають оцту, прикрашають кусочками вареного
яйця і заправляють вершками (на 150
г кропиви беруть одне яйце, 20 г вершків, сіль та оцет). ЗОВНІШНЬО — при м'язовому і суглобовому
ревматизмі нажалюють болісні місця кропивою. Вживання препаратів кропиви
дводомної всередину протипоказане при
гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними
захворюваннями яєчників і матки. Існує думка (експериментально підтверджена),
що гемостатичні властивості має свіже листя кропиви або сік, сухе ж листя кровоспинної дії
не виявляє (Акопов, 1981).
|