КРІП
ЗАПАШНИЙ, копрій; укроп душистый Anethum graveolens — однорічна трав'яниста з синюватою поволокою
рослина родини селерових (зонтичних).
Стебло прямостояче, круглясте,
посмуговане, галузисте, 40—100 см заввишки. Листки чергові, яйцевидні, 2—3-перистороздільні,
з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні — черешкові; верхні —
сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20— 50-променевих зонтиках, без обгортки. Плід —
плеската коричнева двосім'янка. Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Кріп запашний розводять на городах як пряно220 смакову рослину, іноді він дичавіє і росте як
бур'ян. Походить з Персії і Східної
Індії. Заготівля і зберігання. Для
лікарських потреб використовують плоди
кропу (Fructus Anethi) і свіже листя.
Збирають плоди кропу, коли половина з
них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини
з плодами, зв'язують у снопики й
залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують. Сухі плоди зберігають у добре закритих банках. Строк придатності — 2 роки.
Плоди відпускаються аптеками.
Хімічний склад. Плоди кропу містять ефірну олію (2—4%), флавоноїди,
каротин, до 20 % жирної олії. В листі кропу знайдено ефірну олію (1,5%), флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин, кемпферол), вітамін С
(135 мг%), каротин (до 12 мг%), фолієву, нікотинову і пантотенову кислоти, солі калію, кальцію, фосфору і заліза.
Головними складовими частинами ефірної олії є кетон карвон, терпеноїди феландрен, дилапіол, терпінен і лимонен.
Фармакологічні
властивості і використання. В науковій медицині настій плодів застосовують як відхаркувальний і вітрогінний засіб. У народі
настій або порошок насіння кропу вживають всередину для профілактики приступів
грудної жаби, при гіпертонічній хворобі 1 і 2-го ступенів, хронічній коронарній
недостатності, безсонні, при спастичних станах м'язів органів черевної порожнини, алергічному дерматиті,
сверблячці (Pruritus), виразці гомілки, геморої, як сечогінний, проносний і молокогінний засіб
та як засіб, що збуджує й поліпшує
апетит і травлення, заспокоює коліки й судому. Часто плоди кропу використовують
у сумішах з іншими лікарськими
рослинами. Свіже листя кропу корисно
вживати при гіпохромній анемії й
серцевій астмі. Як зовнішній засіб настій
насіння застосовують у вигляді примочок при хворобах очей і при гноячкових ураженнях шкіри. Молоде листя
й стебла використовують як ароматичну приправу для страв, а на початку утворення насіння — як спеції при солінні огірків і помідорів. З насіння добувають ефірну олію, яку використовують у
парфюмерній, кондитерській і консервній промисловості. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій плодів (1 чайна ложка
подрібненої сировини на 300 мл окропу,
настоюють 1 годину) по півсклянки тричі
на день; порошок плодів кропу приймають
по 1 г
тричі на день, запиваючи водою.
|