КРАСОЛЯ
ВЕЛИКА, капуцин, настурка; настурция большая Tropaeolum majus — багаторічна (в культурі — однорічна)
трав'яниста рослина родини красолевих, заввишки 10— 50
см. Стебла гладенькі, м'ясисті, дуже галузисті, простерті або лежачі. Листки чергові, цілісні, довгочерешкові, щитовидні, округлонерівнобокі,
з 10 тупуватими жилками. Квітки неправильні, двостатеві, на довгих ніжках,
одиничні, у пазухах листків; пелюстки
2,5—4 см завдовжки, передні три — при
основі пластинки війчасті, оранжеві, з криваво-червоними смужками; шпорка — до 2,5 см завдовжки, трохи зігнута і поступово загострена. Плід розпадається на 3 однонасінні плодики, у
яких м'ясистий зморшкуватий оплодень.
Цвіте у червні — жовтні.
Поширення. Красоля велика походить з Південної Америки. По всій території України її розводять як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою
використовують траву (Herba Tropaeoli
maji) і насіння (Semen Tropaeoli maji).
Траву збирають 2—3 рази за вегетацію, зрізуючи
облистнені квітуючі стебла. Сушать під
укриттям на вільному повітрі або в
приміщеннях, які добре провітрюються, розстилаючи
тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 % . Плоди збирають у міру дозрівання, досушують їх
ра повітрі або в сушарках при
температурі до 40°, а потім вилущують
насіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять глікозид глікотропеолін.
При порушенні структури сировини
глікотропеолін, ферментуючись, перетворюється на бензилізотіоцинатан, який є основною складовою
частиною ефірної олії. Крім цього, в
насінні є високоактивний, але нестійкий антибіотик; у надземній частині (траві)
є алкалоїди (0,11 % ), дубильні
речовини, слиз, аскорбінова кислота (до
500 мг % ), ізокверцитрин, кемпферол,
сульфат калію.
Фармакологічні
властивості і використання. Красоля велика має протицинготні, діуретичні й депуративні
властивості. Дослідами й клінічними
спостереженнями встановлено, що
тропеолін (одна 218 з фракцій ефірної олії красолі) проявляє інотропну дію на серце, покращує
вінцеву течію крові. У хворих з
хронічною серцевою недостатністю,
зумовленою атеросклерозом, приступ стейокардії знімався через 2—3 хвилини після
прийому 5—10 крапель тропеоліну.
Виділена з рослини бензилгірчична олія
має цитотоксичні властивості. У народній медицині настій трави красолі вживають всередину при лікуванні цинги,
анемії, бронхіту й нирковокам'яної
хвороби та при висипі на шкірі. Як
загальнозміцнюючий і протицинготний засіб
рекомендують свіже листя і квітки у
вигляді салату. Настій трави,
підсолоджений медом, використовують для полоскання при дитячій хворобі пліснявці та при інших захворюваннях ротової порожнини.
Особливої уваги заслуговує здатність цієї рослини стимулювати ріст волосся. Бутони й зелені
плоди красолі маринують і вживають замість каперсів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу, варять 5 хвилин,
настоюють ЗО хвилин) по 3 столові ложки
3 рази на день; сік із свіжого листя
приймають по 10—12 г на день при хронічному
катарі бронхів; потовчене насіння з цукром (гранульоване) приймають по 1—2 г 3-—5 раз на день при гострих і хронічних інфекційних запаленнях
сечових шляхів, при бронхіальних запаленнях і грипі; 2 столові ложки суміші трави красолі великої (40
г) і трави звіробою звичайного (15
г) заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 5 хвилин,
настоюють 20 хвилин, проціджують і п'ють
по третині склянки 3 рази на день при нирковокам'яній і ж овчн окам'яній
хворобах; салат: до порізаної кусочками
вареної картоплі додають подрібнене
листя красолі і кропу запашного, солять, змішують, заправляють вершками і
зверху прикрашають кусочками вареного яйця (на 200
г картоплі беруть 100 г листя красолі, 10 г кропу, двоє яєць, ЗО г вершків та сіль), ЗОВНІШНЬО — сік із свіжого листя красолі або настойку (100 г свіжого листя красолі, 100 г свіжого листя кропиви жалкої і 10 г подрібненого на порошок сухого коріння перстачу гусячого змішують і добре розтирають,
заливають 500 мл 90 % -ного спирту,
настоюють, збовтуючи, 15 днів, проціджують)
використовують для втирань через день у попередньо помиту волосисту частину голови при випаданні
волосся, не допускаючи попадання рідини в очі.
|