К ОСТЯНИЦЯ
костяника каменистая Rubus saxatilis — багаторічна трав'яниста волохато-опушена, з
нечисленними тонкими шипиками рослина родини розових. Має міцне галузисте кореневище, лежачі вегетативні й прямостоячі (10—30 см заввишки) — плідні
пагони. Листки черешкові, трійчасті,
зверху розсіяно-, зісподу — густоволохаті; листочки по краю подвійнонадрізанозубчасті,
бічні — майже сидячі, кінцівки — з коротким черешком. Квітки дрібні, правильні,
5-пелюсткові, по 3—10 у зонтиковидних або китицевидних суцвіттях; пелюстки білі, лінійнодовгасті, 6—7
мм завдовжки. Плід — збірна соковита
кістянка, складена 2—4 (6)
яскраво-червоними кістяночками. Цвіте у травні — липні.
Поширення. Росте в лісах, по чагарниках у всіх лісових районах,
рідше — в лісостепових і дуже рідко
(лише по долинах річок) — у Степу. Сировина. З лікувальною метою використовують спілі плоди і траву, зібрану
під час цвітіння рослини. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Плоди містять флавоноїди
(1%), аскорбінову кислоту (до 50 мг%),
токоферол, пектинові й дубильні речовини, органічні кислоти та цукри; трава —
алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, рутин і аскорбінову кислоту.
Фармакологічні
властивості і використання. Сік з плодів костяниці
виявляє протистоцидну і протистостатичну
дію на найпростіших (Paramaebum sandatum, Balantidium coli i Trichomonas hominis),
причому вони гинуть миттєво або за одну хвилину. В народній медицині К.
використовують як протицинготний і шлунковий засіб, при недокрів'ї, порушенні
обміну речовин, запаленні суглобів, нирковокам'яній хворобі та при геморої. Відвар трави п'ють при простуді й подагрі, а також
при себореї. Лікарські форми і
застосування. ЗОВНІШНЬО —500 г суміші
трави з кореневищем костяниці, гілок з
листками омели білої, «трави» рунянкя звичайної
(Polytrichum commune) і трави осоки
стрункої (Сагех acuta), взятих порівну,
заливають 10 л
окропу, напарюють у духовці 2—3 години, проціджують
і використовують для миття голови при
себореї й випаданні волосся
| 
Исцеление 
Статистика
