 КОСАРИКИ
ЧЕРЕПИЧАСТІ шпажник черепичатый Gladiolus imbricatus — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має подвійну бульбоцибулину, оточену тонковолокнистою з
паралельними волокнами оболонкою. Стебло прямостояче, просте, облистнене, 55—120 см заввишки. Нижні листки — піхвові,
лусковидні; стеблові — лінійно-мечовидні, на верхівці загострені, 5—20 мм
завширшки, в кількості 4—5, з яких 1—3
верхівкові вкорочені; нижній — найширший, часто — тупий. Квітки в кількості
5—12 зібрані В ОДНобІЧНИЙ НегуСТИЙ КОЛОС; оцвітина шестироздільна, неправильна,
25—35 мм завдовжки, рожево-лілова з
синюватим відтінком. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте в Лісостепу і на Поліссі в листяних і мішаних лісах, у рідколіссях, на галявинах, на вологих
та заболочених луках. Сировина. З
лікувальною метою використовують листя і
бульбоцибулини. Рослина неофіцинальна. Хімічний
склад потребує вивчення. Відомо лише, що листки містять значну кількість аскорбінової кислоти.
Фармакологічні
властивості і використання. В народній медицині
рослину використовують як болетамувальний,
високовітамінний та лактогенний засіб. Як вітамінний засіб вживають настій
листя, а приготовленою з нього настойкою розтираються при ревматизмі. Настій
бульб п'ють при золотусі, алергії, при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів (зокрема, при
каменях у нирках) та для стимулювання
виділення молока у матерів-годувальниць. Подрібнені бульби прикладають до ран і виразок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій бульб (2 чайні ложки подрібненої
сировини на 300 мл окропу, настоюють 1
годину) по 1 стоковій ложці 3—4 рази на
день.
| 
Исцеление 
Статистика
