КОМОННИК
ЛУЧНИЙ, лизун; сивец луговой Succisa pratensis — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина
родини черсакових. Стебло прямостояче, просте, волосисте, 40—80 см заввишки, з
двома супротивними квітконосними пагонами на верхівці. Листки супротивні, цілокраї; прикореневі —
довгочерешкові, яйцевидно-еліптичні; стеблові — ланцетні, зростаються з
черешками в коротку піхву. Квітки
дрібні, зібрані в щільну головку;
віночок чотирилопатевий, ліловий або синьо-ліловий. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Росте в лісових, лісостепових і зрідка в степових районах
України. Сировина. Використовують траву,
зібрану під час цвітіння рослини, і
кореневище з коренями, які копають восени або навесні. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Рослина містить сапоніни, дубильні речовини і невивчений глікозид.
Фармакологічні
властивості і використання. Кореневище з коренями
використовують як сечогінний засіб при набряках та як глистогінний засіб. Відвар трави має сечогінні й відхаркувальні властивості. Зовнішньо відвар рослини використовують для загоювання ран та в
боротьбі з коростою. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — порошок кореневища з коренями, змішаний з цукром, приймають по 1
чайній ложці при болях у шлунку й проти
глистів; відвар трави (1 столова ложка
на 300 мл окропу) п'ють при головних
болях, бронхіті й шлункових коліках. ЗОВНІШНЬО — відвар (готують, як у попередньому прописі) для обмивань та примочок
|