КЕРМЕК
ШИРОКОЛИСТИЙ кермек широколистный Limonium plalyphyllum, синонім — L. latifolia
— багаторічна трав'яниста рослина родини кермекових. Стебло розгалужене,
круглясте, 50—100 см заввишки. Листки
всі в прикореневій розетці, великі (15—60 см завдовжки і 3,5—12 см завширшки), еліптичні
або видовженоеліптичні, на верхівці — тупі або заокруглені, з обох боків густоопушені
пучкуватими волосками, розміщеними на горбочках. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, з
5-пелюстковими фіолетово-синіми віночками, у рідких колосах, що утворюють велике розлоге щитковидне суцвіття. Плід — однонасінний, нерозкривний. Цвіте у
липні — серпні.
Поширення. Росте на півдні Лісостепу, в Степу, в східній
частині Гірського Криму та в Південному Криму по степових чагарниках, на
узліссях та сухих солонцях. Сировина. Використовують корені, зібрані
восени або рано навесні. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Корені містять дубильні речовини (9—19% ), галову і елагову
кислоти і барвники, виявляють фітонцидну активність.
Фармакологічні
властивості і використання. Рослина має в'яжучі й кровоспинні
властивості. При вживанні відвару
коренів К. ш. хворими на гострі
шлунково-кишкові захворювання зникають диспептичні явища, припиняються проноси,
поліпшується апетит. У народній медицині К. ш. використовують при катарах шлунка з
підвищеною кислотністю, при опущенні шлунка, дизентерії, проносах та як кровоспинний засіб.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коренів (20— 40
г сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день; настойку із 100 г коренів К. ш. і 100 г звіробою звичайного на 1,5 л горілки п'ють при виразковій хворобі шлунка по 1—2 столові ложки до їди протягом двох
місяців.
|