КАТРАН
СТЕВЕНА катран Стевена Crambe steveniana — багаторічна трав'яниста рослина родини
капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, галузисте, 60—100 см заввишки. Листки тонкі, голі, двічіперистороздільні, з
вузькими гострими частками. Квітки
двостатеві, правильні, 4-пелюсткові,
зібрані в китиці; пелюстки білі, 5—5,5
мм завдовжки і близько 4 мм завширшки. Плід —
чотиригранний стручечок. Цвіте у травні,
червні.
Поширення. В дикому стані росте на степах і глинистих схилах у передгірних районах Криму і на Керченському півострові. На півдні республіки вирощують як овочеву рослину. Заготівля і зберігання. Використовують
(свіжими або консервованими) корені рослини, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше 2 см у діаметрі) або другої вегетації. На третій
рік рослина утворює квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з коренем. Зберігають корені в холодильниках,
траншеях, підвалах, овочесховищах; заморожені корені після відтаювання
зберігають свої смакові якості.
Хімічний склад. Корені містять крохмаль і цукри та гірчичні глікозиди.
Фармакологічні
властивості і використання. Корені катрану мають
фітонцидні властивості, підвищують апетит, покращують травлення. В народній
медицині їх використовують при розладі шлунка, як протицинготний засіб та як замінник
гірчичників. Вживають корені катрану
свіжими і переробленими (салати, соуси, як пряні добавки в соліннях і маринадах).
|