КАМФОРОСМА
МОНПЕЛЇЙСЬКА камфоросма монпелийская Camphorosma monspeliaca — напівкущова, з камфорним запахом рослина
родини лободових, заввишки 10—50 см. Утворює густу дернинку, з якої виходять
однорічні білуваті або білоповстисті
квітконосні пагони, розгалужені тільки в суцвітті. Листки чергові, нитковидно-шиловидні,
кілюваті, волосисті, згодом майже голі. Квітки дрібні, двостатеві, одиничні, в пазухах приквіткових листків, утворюють густе
колосовидне суцвіття. Оцвітина проста,
овальна, чотирилиста, 3—3,5 мм завдовжки, густоволосиста; два бокові її зубці зелені,
середні зубці — плівчасті. Плід — нерозкривний, з плівчастим оплоднем; насінина
вертикальна, видовженоовальна, з розсіяними залозками. Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Камфоросма монпелійська росте в Донецькому Лісостепу і в Степу, в Криму, особливо на Південному узбережжі; трапляється
на південних степах на солонцях, особливо на піскових та щебенистих схилах. Сировина. Для виготовлення ліків
використовують траву, яку збирають під час
цвітіння рослини. Сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить 0,2 % ефірної олії з
запахом гіркого мигдалю.
Фармакологічні
властивості і використання. Камфоросма монпелійська
має збуджуючі, потогінні та діуретичні властивості. У народній медицині настій
трави камфоросми приймають усередину при
нервових захворюваннях, коклюші, хронічному нежиті, простудних захворюваннях та
водянці, при відсутності менструацій;
місцево — Для гоєння ран. Припарки з
трави застосовують як засіб, що сприяє розсмоктуванню пухлин. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (1 столова ложка
сировини на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години, проціджують) по 1 столовій
ложці 3—4 рази на день.
|