 КАЛЮЖНИЦЯ
БОЛОТНА калюжница болотная Caltha palustris — багаторічна трав'яниста гола рослина родини
жовтецевих. Стебло м'ясисте, прямостояче
або висхідне, просте або вгорі розгалужене, 15—50 см заввишки. Листки чергові,
темно-зелені, блискучі, зарубчасті або зарубчасто-зубчасті, іноді цілісні; нижні — великі, округло-серцевидні, довгочерешкові; середні і
верхні — менші, короткочерешкові або
майже сидячі, напівстеблообгортні, з нирковидно-серцевидними або
трикутно-нирковидними пластинками. Квітки двостатеві, великі (до 50
мм у діаметрі), правильні, на довгих квітконіжках у пазухах приквіткових листків; оцвітина пелюстковидна, з 5 або багатьох золотаво - жовтих листочків. Плід — листянка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Калюжниця болотна трапляється по всій території України на болотах і вологих місцях. Сировина. Для виготовлення ліків
використовують траву калюжниці (Herba Calthae palustris), яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У надземній частині
рослини є сапоніни, дубильні речовини (8,1 % ), у-лактони (анемонін,
протоанемонін), флавоноїди, аскорбінова
кислота (37 мг%), каротин (5,2 мг%), незначна
кількість алкалоїдів.
Фармакологічні
властивості і використання. Калюжниця болотна використовується
в народній медицині і в гомеопатії.
Найчастіше її використовують зовнішньо як протизапальний і знеболюючий засіб
при опіках, ранах, забиттях, ревматизмі, нейродерматитах, екземі тощо.
Особливістю калюжниці болотної є її
здатність подразнювати шкіру і слизові
оболонки. Свіжий сік рослини спричиняє
на шкірі пухирці. Внутрішнє використання рослини обмежується її токсич193 ністю. В невеликих дозах відвар або настій трави К. б. вживають усередину при гарячкових станах, коклюші,
бронхітах, астмі, порушенні обміну
речовин, діатезі, анемії, цинзі, болісних менструаціях і карциномі матки, а
також як сечогінний засіб при водянці й захворюваннях сечовивідних органів.
Препарати рослини проявляють
антиандрогенну активність. Надмірне вживання рослини спричиняє нудоту,
блювання, болі в животі, проноси та висипи на тілі. В гомеопатії калюжницю
болотну використовують при кашлі,
бронхіті, порушенні менструального циклу, при захворюваннях шкіри.
Використовують К. б. і як їстівну рослину. Ошпарені окропом мариновані пуп'янки, відомі під назвою «німецькі
каперси», відварені в солоній воді пагони і коріння використовують як приправу до м'ясних і рибних страв, у солянках, борщах,
салатах тощо. Для використання в їжу
пагони і листя слід збирати після початку
цвітіння рослини, коли її токсичність
зникає. Лікарські форми і застосування. ЗОВНІШНЬО—2—3 столові ложки сухої трави
загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають до уражених ділянок тіла.
| 
Исцеление 
Статистика
