 КАЛАНХОЕ
ДАИГРЕМОНТА, бріофілюм Дайгремонта, живородка Дайгремонта; каланхое Дайгремонта Kalanchoe daigremontiana — багаторічна трав'яниста сукулент на рослина
родини товстолистих. Стебло міцне,
пряме, при основі часто дерев'яніє.
Листки супротивні, черешкові, м'ясисті, темнозелені, блискучі,
видовженотрикутні, на нижньому боці — з рожевувато-фіолетовими розводами, по
краю зубчасті; на кінцях зубців
утворюються т. з. «дітки» — маленькі рослинки з листочками і корінцями. Квітки
великі, дзвониковидні, рожевуватофіолетові. Цвіте взимку.
Поширення. Батьківщина рослини — південно-західна частина острова Мадагаскар, де вона росте на піщаних грунтах. В СРСР каланхое Дайгремонта розводять як кімнатну декоративну рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують сік або свіже подрібнене листя (кашку). Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад ще не
вивчено.
Фармакологічні властивості і
використання. В народній медицині рослина відома своїми кровоспинними,
протизапальними і ранозагоювальними властивостями. Використовують нарівні з
каланхое перистим. Крім того, сік або
подрібнене листя застосовують при висипах
на шкірі й екземах, для зупинення
кровотеч при пораненнях. К. д. виявляє преципітуючу активність і з цього погляду є перспективним
для використання в судовомедичній
практиці. За допомогою екстрактів з листя рослини можна ідентифікувати кров і слину людини, материнське молоко. Вид крові
вдається ідентифікувати навіть тоді, коли давність плям становить 5 років. Розведений водою сік з листя каланхое
закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити
гайморові порожнини, при простудах.
КАЛАНХОЕ
ПЕРИСТЕ каланхое перистое Kalanchoe pinnata, синоніми: Bryophyllum pinnatum, В. саїусіпит — багаторічна трав'яниста вічнозелена сукулентна
рослина родини товстолистих. Стебло
міцне, м'ясисте, 50—150 см заввишки, при основі часто дерев'яніє. Листки супротивні, короткочерешкові, соковиті, товсті, ясно-зелені, з червонуватим відтінком; нижні — прості, еліптичні або яйцевидні, зарубчасто-зубчасті, верхні складні, непарноперисті, з 3 — 5 листочками. Квітки двостатеві, трубчасті, зеленаво-біло-рожеві, прямостоячі, зібрані в верхівкове волотисте суцвіття. Плід - листянка. В умовах
кімнатної культури цвіте тривалий час.
Поширення. Батьківщина каланхое перистого — тропічна Африка,
Мадагаскар, острови Зеленого Мису,
острів Реюньйон, Коморські острови. В
СРСР каланхое розводять як кімнатну декоративну рослину. В умовах польової культури каланхое
вирощують в Аджарській АРСР. Сировина. У
медичній практиці використовують сік
рослини. Для одержання його
використовують свіже листя разом з
трав'янистою частиною стебел. Перед
переробкою сировину витримують 7 діб (але
не більше) у темному місці при
температурі 5—10°.
Хімічний склад. У надземній частині рослини є полісахариди,
флавоноїди, катехіни, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучна, щавлева, лимонна, ізолимонна, оцтова), ферменти (дегідраза яблучної кислоти,
карбоксилаза щавлевої і оцтової кислот),
аскорбінова кислота, макро- і мікроелементи (алюміній, магній, кальцій, мідь,
силіцій, марганець, залізо).
Фармакологічні
властивості і використання. Сік каланхое має антисептичні й протизапальні властивості,
низьку токсичність, сприяє швидкому
очищенню ран і виразок від некротичних
тканин, прискорює їхню епітелізацію. Експериментальними дослідженнями виявлено
здатність соку загоювати рани й термічні
опіки, пригнічувати утворення
грануляційної тканини в проліферативній фазі
запалення, гальмувати розвиток ексудативної фази запалення, спричиненої різними речовинами. Препарати каланхое (сік і мазь) широко застосовують у хірургічній,
стоматологічній, акушєрськогінекологічній, офтальмологічній та отоларингологічній практиці. В хірургічній практиці сік каланхое
застосовують для лікування довгонезагоюваних
ран, трофічних виразок гомілки, при пролежнях, гнійних процесах, що
супроводяться відмиранням тканин. Рани і
виразки спочатку обробляють (туалет рани), потім на навколишню неушкоджену шкіру наносять тонкий шар вазеліну або фурацилінової мазі, зрошують рану або виразку
соком, закривають 3—4 шарами марлі, змоченої цим соком, і накладають пов'язку, проводячи процедуру щодня, а пізніше — через день. У разі інфікованих ран і
виразок, при наявності гнійних виділень до соку 5—7 днів додають антибіотик, до якого чутлива мікрофлора. При лікуванні
фурункульозу, ианариціїв, флегмон, абсцесів та інфікованих ран застосовують
мазь каланхое в поєднанні з олією звіробою, Спочатку застосовують пов'язки з олією звіробою, яка має виражені
бактеріостатичні властивості, а після затухання запального процесу й появи грануляцій використовують мазь
каланхое, яка стимулює репаративні
процеси. При лікуванні великої ерозивної
поверхні застосовують мазь каланхое з
фуразолідоном, У стоматології сік каланхое використовують у вигляді аплікацій
або аерозольних інгаляцій при гінгівітах, пародонтозі 2 і 3-го ступенів та при афтозних стоматитах. В
акушерсько-гінекологічній практиці препарати
каланхое (сік і мазь) застосовують для лікування
ран промежини, ерозії шийки матки, розривів при пологах, ендоцервіцитів та тріщин
сосків у годуючих матерів. Соком
каланхое лікують і ураження очей
(кератити різного походження,
травматичні ушкодження рогівки та опіки очей), хронічні тонзиліти, гнійні
запалення вуха,- риніт тощо. Ефективним
є використання соку в комплексному
лікуванні рожі, при тимпаноплаетиці. У народній медицині сік каланхое використовують місцево при різних
запальних процесах, ранах і виразках, при кон'юнктивітах і опіках, а також закапують у ніс при нежиті. При опіках, виразках і гнійних ранах місцево застосовують і кашку з свіжого листя рослини. Лікарські форми і застосування. З готових
аптечних препаратів використовують сік каланхое (Succus Kalanchoes) і мазь каланхое (Unguent am Каіапchoes). Сік
каланхое можна приготувати і в домашніх
умовах. Для цього листя і трав'янисту
частину стебел промивають у проточній воді, витримують 7 діб у темному місці при температурі 5—10", пропускають через простерилізовану кип'ятінням м'ясорубку, відтискають через густу тканину, залишають на 1 — З доби при температурі 4—10° для відстоювання,
добре фільтрують і додають для
консервування хлороформ з розрахунку 0,5 %
|
Исцеление 
Статистика
