Секрет Просвета

ЯСЕНЕЦЬ БІЛИЙ  ясенец белый  Dictamnus albus—  багаторічна трав'яниста рослина  родини рутових. Стебла прямостоячі, прості, ЗО—100 (120) см  заввишки, вгорі опушені і густо  вкриті чорнувато-пурпуровими  крапчастими залозками, внизу голі або майже голі. Листки чергові, непарноперисті; листочки  (їх 7—9) шкірясті, опушені, видовженоеліптичні, 3—7,5 см завдовжки і 1,2—3,5 см завширшки,  загострені, по краю дрібнохрящувато-пилчасті. Квітки великі,  двостатеві, неправильні, у верхівковому китицевидному суцвітті;  чашечка п'ятироздільна, залозисто-опушена; пелюстки (їх 5) ланцетні або еліптичні, при основі  звуженні в нігтик, неоднакові за  розміром і формою, білувато-рожеві або пурпурові, з темнішими, червонуватими або фіолетовими жилками; стовпчик залозисто-волосистий. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні.  

Поширення. Ясенець білий росте  в світлих дубових та букових  лісах, серед чагарників на південному заході Лісостепу та на  Прикарпатті (південно-східна частина).  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  траву (Herba Dictamni albi) і коріння ясенця (Radix Dictamni  albi). Траву заготовляють під  час цвітіння рослини, корені —  восени, після дозрівання плодів.  Збирати траву треба в гумових  рукавицях, бо доторкання рослини до відкритих ділянок тіла  спричинює дерматит (алергічна  реакція настає через 10—15 годин), а в тяжчих випадках — опіки у вигляді водянистих пухирців. Перша допомога у випадку, якщо контакт відкритих ділянок тіла з ясенцем відбувся,—  обмити водою уражені ділянки  тіла в найближчі ЗО—40 хвилин після зіткнення з рослиною.  Зібрану сировину розстилають  тонким шаром на папері чи тканині й сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі,  не вищій за 35°. Готову сировину  зберігають у добре закритих  банках або бляшанках у сухому  приміщенні. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Усі частини  рослини містять алкалоїди (диктамнін, фагарин), диктамнолактон, гіркі речовини, сапоніни,  фурокумарини та ефірну олію.  

Фармакологічні властивості і використання. Препарати ясенця  підвищують діурез, заспокійливо  діють на центральну нервову систему, виявляють еменагогічну, діафоретичну і глистогінну дію. Вони вважаються ефективним засобом для лікування циститів, пієлітів, нирковокам'яної хвороби і  ревматизму, у випадку альго-і  олігоменореї, при епілепсії та істерії. Чай з трави ясенця (1 чайна  ложка сировини на день) вживають при гарячкових станах (температурознижуючий ефект), а  настойку з коріння — при гіпертонії. При зовнішьому застосуванні препарати ясенця є ефективним засобом при екземах,  лишаях, розширенні вен, гніздовій  плішивості та облисінні.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайну  ложку сировини заливають склянкою  окропу, настоюють до охолодження,  проціджують) по півсклянки 2 рази на  день (зранку і ввечері); відвар коріння (1 чайну ложку сировини варять  5 хвилин в 400 мл окропу, охолоджують, проціджують) по півсклянки З  рази на день до їди; настойку коріння (готують на 70 % -ному спирті  у співвідношенні 1 : 10) по 40—50 крапель 3 рази на день.  ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки  тощо з відвару коріння (готують, як  у попередньому прописі).  

ЯСЕНЕЦЬ  голостбвпчиковий  ясенец голостолбиковый  Dictamnus gymnostylis —  багаторічна трав'яниста рослина  родини рутових. Стебло прямостояче, 50—120 см заввишки, густо вкрите, як і вся рослина, крапчастими чорними залозками, донизу кучерявоволосисте. Листки  чергові, непарноперисті; листочки шкірясті, видовженоеліптичні,  по краю дрібнохрящуватопилчасті, до 11 см завдовжки і до  6,5 см завширшки. Квітки двостатеві, неправильні, білувато-рожеві з червонуватими жилками,  у верхівковому китицевидному  суцвітті. Плід — коробочка. Цвіте  у травні — червні.  

Поширення. Зустрічається в Криму по чагарниках, у світлих  лісах.  Сировина. Використовують коріння (копають восени), листя, квітки (збирають під час цвітіння  рослини) і насіння. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Рослина містить  ефірну олію (0,15 % ), алкалоїди  (диктамнін, скіміанін, тригонелін  і холін), диктамнолактон та сапоніни. До складу ефірної олії  входять анетол і метилхавікол.