 ЯГЛИЦЯ
ЗВИЧАЙНА сныть обыкновенная Aegopodium podagraria — багаторічна трав'яниста кореневищна гола
рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, 50—100 см заввишки,
гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене. Листки чергові, нижні з довгими черешками,
широкотрикутні, двічі трійчасті, з видовженояйцевидними гостропилчастими загостреними частками, верхні — дрібніші, з коротко
розширеними в піхву черешками, трійчасті, з бічними двороздільними, рідше цілісними листочками. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в складні зонтики
(верхівковий зонтик 20—25променевий, плодючий, бічні — дрібніші, неплідні); обгортки та обгорточок немає; пелюстки (їх 5) білі, оберненосерцевидні, глибоковиїмчасті,
у виїмці з загнутою всередину часточкою. Плід — двосім'янка. Цвіте з травня до липня.
Поширення. Яглиця звичайна росте в лісових районах і в Лісостепу
по вологих місцях у лісах, серед
чагарників і в садах. Заготівля і
зберігання. Для лікувальних потреб використовують траву яглиці, яку заготовляють в період цвітіння рослини і вживають свіжою (у
вигляді салатів, як приправу до різних
страв, як замінник капусти або щавлю та кропиви для юшок, борщів, щів, холодних борщів, юшок-пюре) або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи
тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Листкові
черешки яглиці маринують в оцті, тушкують і вживають як гарнір до других страв,
переробляють на ікру, подібну до баклажанової. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У свіжому листі яглиці є значна кількість аскорбінової кислоти
(65—100 мг% ), залізо (16,6 мг% ), мідь
(1,99 мг% ), марганець (2,13 мг%), титан
(1,68 мг% ), бор (3,9 мг% ).
Фармакологічні властивості і
використання. Яглицю звичайну
використовують як засіб, що покращує діяльність травного каналу, підвищує діурез, виявляє пом'якшувальну,
протизапальну, знеболюючу і ранозагоювальну дію. Настій трави вважається добрим засобом для лікування уражень суглобів (подагра, ревматизм), шлунково-кишкових захворювань (з симптомами проносу і запору), захворювань нирок і сечового міхура. В дієтичному харчуванні яглицю використовують
при гіпо- та авітамінозах С. Для місцевого лікування використовують свіже
подрібнене листя рослини (знеболюючі
компреси при подагрі й ревматизмі).
Використовують яглицю і в гомеопатії. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій
трави (3 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, процідити) по півсклянки 4
рази на день до їди; вітамінний салат: молоде помите листя яглиці витримують 10 хвилин в окропі,
подрібнюють, додають тертий хрін і сіль,
перемішують і заправляють вершками |на 150 г свіжого листя яглиці беруть 25 г тертого хрону. 20
г вершків, сіль на смак).
| 
Исцеление 
Статистика
