 ГРАВІЛАТ МІСЬКИЙ гравилат
городской Geum — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має
багатоголове червонуватого кольору кореневище, яке за смаком і запахом схоже на
гвоздику. Стебло прямостояче, м'яковолосисте, 40—60 см заввишки. Прикореневі
листки ліровидноперисті, стеблові — трійчасті або трироздільні. Квітки двостатеві,
правильні, 5-пелюсткові, яскраво-жовті, в щитковидних суцвіттях. Плід — збірний
з горішковидних сім'янок. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте по всій території України на засмічених місцях, у
світлих лісах, по чагарниках. Заготівля і зберігання. Використовують траву
(Herba Gei urbani) і кореневища з коренями (Radix Gei urbani). Траву
заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки рослин завдовжки ЗО
см. У перший день зрізану сировину пров'ялюють на сонці, а потім досушують під
наметом, на горищі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Корені копають восени,
коли достигнуть плоди. Викопані корені миють і сушать на сонці, а при поганій
погоді — в протоплених приміщеннях. Сухої трави виходить 22 % , коріння — 25 %
. Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рос125 277 лини містять дубильні
речовини, ефірну олію і смоли. Крім того, в коренях виявлено глікозид геїн, а в
траві — гіркі речовини, слиз та інші сполуки.
Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Г. м.
мають протизапальні, відхаркувальні, протиблювотні, жовчогінні, знеболюючі,
седативні, кровоспинні і ранозагоювальні властивості. Раніше в науковій медицині
сухі кореневища з корінням під назвою «гвоздичний корінь» використовували як
в'яжучий і закріплюючий засіб при шлунково-кишкових розладах. Тепер Г. м.
використовують лише в народній медицині. Препарати кореневища з корінням
рекомендують при катарі шлунковокишкового тракту (особливо при такому, який супроводиться
температурою), при порушенні травлення, метеоризмі, простих і кривавих
проносах, дизентерії, кишкових коліках, блюванні, при захворюваннях печінки і
жовчного міхура, при кашлі з інтенсивним виділенням мокротиння, астмі та як
засіб, що зменшує потовиділення при нічному потінні, поліпшує загальний стан
організму при знесиленні і заспокоює. Використовують рослину і як кровоспинний
засіб (при кровохарканні, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Як
зовнішній засіб відвар коріння використовують для полоскання рота при ангіні,
стоматиті й гінгівіті, для ванн при рахіті й скрофульозі та при білях у жінок.
Препарати трави дають дещо слабший терапевтичний ефект і використовуються в
основному при проносах, дизентерії, гарячці та як заспокійливий засіб. До
лікувальнопрофілактичного раціону корисно включати салати з молодого листя Г.
м.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини
на 200 мл окропу, настоюють 10 хв) п'ють по 1—2 склянки на день ковтками;
відвар коріння (1 чайна ложка на 200 мл окропу, варять 10 хв) п'ють по 1—2
склянки на день ковтками; порошок коріння по 1 г 3—4 рази на день з медом як
відхаркувальний засіб; рідкий екстракт коріння (20—40 г подрібненої сировини на
300 мл окропу, варять до половинної кількості попереднього об'єму рідини) по 1
столовій ложці через 1/2— 1 годину при маткових кровотечах; настойку коріння (1
: 10) по 1 столовій ложці 3 рази на день при кислих катарах шлунка, що
супроводяться печією. ЗОВШШНЬО — олія (1 частину коріння настоюють 14 днів на 2
частинах олії) для змазування ясен, які кровоточать; відвар коріння для
полоскань і ванн. Салат з молодого листя молоде листя Г. м. і зелену цибулю
подрібнюють, зверху кладуть кусочки яйця, солять і поливають сметаною |на 50 г листя Г. м беруть 50 г зеленої цибулі, 1/2 яйця,
20 г
сметани та сіль).
| 
Исцеление 
Статистика
