 ГОРОХ ПОСІВНИЙ горох посевной Pisum
sativum — однорічна трав'яниста гола рослина родини бобових. Стебло чотиригранне,
порожнисте, розпростерте або лазяче, 50—100 см завдовжки. Листки з 2—3 пар бокових
листочків, закінчуються розгалуженими вусиками; листочки яйцевидні, цілокраї.
Квітки двостатеві, неправильні; віночок білий, рідше крила рожеві. Плід — біб.
Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з південної Європи. Широко вирощують як
зернобобову рослину. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння
рослини, і насіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Насіння Г. п. містить 26—27 % легкозасвоюваного
білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин,
метіонін та інші), крохмаль (бл. 50%), жири (0,6—1,5%), вітаміни A, B|r B2, E, РР
і С, каротин, інозит, холін та солі калію, фосфору і марганцю.
Фармакологічні
властивості і використання. Рослина має сечогінні та
гіпоглікемічні властивості й використовується при нирковокам'яній хворобі й
цукровому діабеті. Зелений горошок корисно вживати хворим на анемію. З
потовченого на борошно зеленого горошку готують маски для оздоровлення шкіри
обличчя. Припарки з горохового борошна прикладають до наривів і чиряків. З
сухого насіння приготовляють супи і каші; зелений горошок вживають свіжим,
консервують, заморожують. ПРОТИПОКАЗАНО вживати горох при подагрі, гострих
нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній
недостатності кровообігу
| 
Исцеление 
Статистика
