ГЕРАНЬ КРИВАВО-ЧЕРВОНА герань
кровяно-красная Geranium sanguineum — багаторічна трав'яниста
відстовбурченоволосиста рослина родини геранієвих. Має товсте здерев'яніле
кореневище. Стебло від основи розгалужене, рідше — просте, лежаче або висхідне,
25—50 см заввишки. Листки нирковидні або округлі, пальчастороздільні, з широко
надрізаними сегментами на 3 і більше лінійних часток. Квітки правильні,
двостатеві, 5-пелюсткові, криваво-червоні, одиничні, на довгих квітконіжках.
Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.
Поширення. Росте в усіх лісових і лісостепових районах, у гірському
Криму, рідше — в степових районах по чагарниках, у лісах. Заготівля і
зберігання. Використовують траву і корені. Траву заготовляють під час цвітіння рослини,
корені — восени, після дозрівання плодів. Сухих коренів виходить 20 % .
Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить аскорбінову
кислоту, каротин, гіркі і слизисті речовини; корені — галову кислоту, гераніїн
{3 % ). У всіх «частинах рослини знайдено дубильні й смолисті речовини.
Фармакологічні властивості і використання. Наявність у pt_ слині
дубильних речовин зумовлює її в'яжучі й протизапальні властивості, що робить
ефективним використання Г. к. при запальних захворюваннях кишечника. Настій
трави у вигляді полоскань виявляє позитивну дію при запаленнях слизової
оболонки верхніх дихальних шляхів. Відвар кореневища з корінням використовували
в народній медицині як протипухлинний засіб і в дерматології.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка трави на
200 мл холодної води, довести до кипіння, настояти в закритій посудині 2
години) по 1 столовій ложці через кожні 2 години. ЗОВНІШНЬО — настій трави застосовують
для полоскань; настій кореневищ (2 чайні ложки на 2 склянки холодної води,
настоюють 8 годин) — для компресів при алергічних дерматитах; відвар кореневищ
(2 столові ложки на 1 л
окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) застосовують теплим для примочок при тріщинах
заднього проходу (Fissura апі).
|