Секрет Просвета

ГАРБУЗ ЗВИЧАЙНИЙ, гарбуз столовий, кабак; тыква обыкновенная Cucurbila pepo — однорічна однодомна трав'яниста сланка рослина родини гарбузових.Стебло шорсткоопушене, шипувате, лазяче, з розгалуженими вусиками, 3—10 м завдовжки. Листки великі, серцевидні, шорсткоопушені, 5-лопатеві; лопаті гострі, відокремлені одна від одної виразними тупими виїмками. Квітки одностатеві, одиничні, пазушні; вУночок п'ятироздільний, жовтогарячий. Квітконіжки тичинкових квіток тупоп'ятигранні. Плід ягодоподібний, великий, кулястий або видовжений. Цвіте протягом червня — серпня.

Поширення. Дико росте в тропічній Америці. На Україні вирощують як харчову та кормову культури. Заготівля і зберігання. В науковій медицині використовують насіння (Seminis Cucurbitae decorticati|, в народній — м'якуш плода і плодоніжки. Насіння відпускається аптеками. Заготовляють його із зрілих плодів. Строк придатності насіння — один рік.

Хімічний склад. Плоди містять цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), органічні кислоти (переважно яблучна), каротин (до 6 мг% ), аскорбінову (8—20 мг% ), фолієву (14 мкг/100 г), пантотенову (0,4 мг% ) та нікотинову (0,5 мг% ) кислоти, вітамін В6 (0,13 мг% ), рибофлавін, тіамін, значну кількість мінеральних речовин (калій — 170 мг% , залізо — 100, мідь — 180, фтор — 86, цинк — 240 мкг/100 г, кальцій, фосфор). До складу насіння входять жирна олія (близько 20 % ), фітостерин кукурбітол, смолисті речовини, органічні кислоти, вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

Фармакологічні властивості і використання. Гарбузове насіння виявляє гельмінтогінну дію і використовується як засіб проти стьожкових і круглих глистів. За активністю воно поступається дріоптерису чоловічому, але має перевагу в тому, що не виявляє токсичного впливу на організм, і тому його можна призначати дітям, хворим похилого віку і вагітним. Лікування гарбузовим насінням, щоб позбутися стьожкових глистів, має свої особливості. За 2 дні до його початку необхідно щоранку ставити клізму, а напередодні увечері прийняти сольове проносне. Наступного дня натщесерце вживають приготовлені з гарбузового насіння ліки. Перед вживанням насіння очищають від лушпиння, слідкуючи за тим, щоб сіро-зелена шкірочка залишалася на насінні, розтирають у ступці з водою або молоком до утворення кашки, додають півсклянки цукру, меду або варення і споживають лежачи протягом двох годин невеличкими порціями (для дорослих потрібно 300 г насіння, дітям віком 3—4 роки — 75 г, дітям 5—7 років — 100 г, 8—10 років ^150 г, 10— 15 років — 200—250 г). Через З— 4 години після прийому останньої порції приймають проносне, а через півгодини обов'язково ставлять клізму. У поєднанні з іншим*: лікарськими рослинами і конопляним сім'ям гарбузове насіння використовується в народній медицині при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, зокрема, при появі крові в сечі, а також при затримці сечі внаслідок спазматичних явиш. Використовують гарбузове насіння і як сечогінний засіб (їдять 2—З склянки насіння за день). М'якуш гарбуза використовують як сечогінний, жовчогінний та послаблюючий засіб. Вживання м'якуша (сирого по 0,5 кг, вареного або печеного по 1,5—2 кг за день) показане при хронічних запорах, хворобах серця, що супроводяться набряками, подагрі, хронічних формах пієлонефриту і холециститу, при хронічних колітах і ентероколітах у стадії нерізкого загострення. Сік з м'якуша гарбуза п'ють при блюванні у вагітних, він заспокоює, покращує сон. Зовнішньо м'якуш використовують при опіках, для лікування екзем та запальних вогнищ на шкірі, як фітотерапевтичний засіб у косметиці. Відвар гарбузових черешків (хвостиків) має діуретичну здатність і рекомендується при ниркових та серцевих захворюваннях з набряками, при гіпертонічній хворобі, порушенні обміну речовин. Відваром гарбузових квіток лікують гнійні рани.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — очищене сире насіння з сіро-зеленою шкірочкою для дегельмінтації та профілактики різних стьожкових глистів і як сечогінний засіб (способи застосування і дози 99 див. у розділі «