 ФЕНХЕЛЬ
ЗВИЧАЙНИЙ фенхель обыкновенный Foeniculum vulgare — багаторічна або дворічна гола сиза рослина родини селерових (зонтичних). Стебло
прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте,
тонкоребристе, дуже галузисте. Листки чергові яйцевидно-трикутні, З—4-перисторозсічені на нитковидні частки;
нижні листки черешкові, верхні — сидять на розширених піхвах; піхви листків на кінці загострені й тонко хрящуваті,
вузько-довгасті, по краю плівчасті,
догори трохи розширені і тут
капюшоноподібно відтягнуті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в складні 439 зонтики:
пелюстки широкояйцевидні, жовті, на верхівці виїмчасті, у виїмці — з тупою увігнутою
часточкою. Плід — двосім' янка. Цвіте у липні — серпні. Плоди достигають з
вересня.
Поширення. Батьківщина фенхелю звичайного — країни
Середземномор'я і Західна Азія. На території України його культивують як
ефіроолійну, лікарську, пряносмакову
рослину. Заготівля і зберігання. Для
медичних потреб використовують плоди фенхелю
(Fructus Foeniculi). Коли плоди в
центральних зонтиках набудуть зеленувато-буруватого забарвлення, а самі зонтики
стануть сірувато-попелястими, рослини скошують, досушують у снопах або валках, обмолочують і очищають від
домішок. Готову сировину зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки. Плоди фенхелю є у
продажу в аптеках.
Хімічний склад. Плоди фенхелю містять
ефірну олію (3—6,5 % ), жирну олію,
білкові речовини, кумарин умбеліферон,
флавоноїди (кверцетин, кверцетин-3-арабінозид, ізорамнетин). У складі ефірної олії є анетол (до 60 % ), фенхон (10—12 %), метилхавікол, а-пінен, а-феландрен, анісовий альдегід, анісова кислота й інші сполуки.
Фармакологічні властивості і
використання. Препарати фенхелю звичайного мають секретолітичні,
спазмолітичні, вітрогінні й слабкі
сечогінні властивості. Прописувати їх доречно при захворюваннях
шлунково-кишкового тракту, що супроводяться спазмами кишечника, метеоризмом і диспепсією,
болями в кишечнику (спастичні коліти, кишкова коліка у дітей тощо), при жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах,
при бронхітах і коклюші, при
гіпогалактії, альгоменореї й статевому інфантилізмі. Внутрішнє застосування фенхелю в поєднанні з зовнішнім дає добрий
терапевтичний ефект при мікозах. Плоди фенхелю входять до складу вітрогінних чаїв, проносного чаю й
заспокійливого чаю. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій плодів (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день; олія фенхелева (Oleum Foeniculi) по
2—3 краплі дітям і по 5—10 крапель дорослим на грудочці цукру; кропову воду (Aqua Foeniculi) no 1 чайній
ложці дітям і по 1 столовій ложці дорослим
3—6 раз на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання
настоєм плодів {готують, як у
попередньому прописі) ділянок тіла,
уражених мікозом, 2 рази на день.
| 
Исцеление 
Статистика
