ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ, дивне дерево; эвкалипт шариковый Eucalyptus globulus — вічнозелене велике (50—70 м заввишки) дерево
родини миртових. Кора стовбура і гілок
ясно-сіра, гладенька. Молоді гілки
чотиригранні, несуть супротивні, сидячі, часто стеблообгортні, яйцеподібні, з
серцевидною основою листки, вкриті, як і гілки, сизим восковим нальотом.
Пізніше гілки стають округлими, а листки
— черговими, короткочерешковими, з вузьколанцетними, серповидно зігнутими, темно-зеленими пластинками. Квітки
великі, двостатеві, одиничні, пазушні, з трубчастою чотиригранною чашечкою,-
віночка немає. Плід — напівкуляста коробочка. Цвіте восени, в три-,
п'ятирічному віці.
Поширення. Батьківщиною евка\іпта кулястого є Австралія і острів Тасманія. На Україні евкаліпт вирощують
як декоративну га ефіроолійну рослину в
Криму. Заготівля і зберігання. Для
виготовлення ліків використовують \истя
(Folium Eucalypti) і одноібо трирічні пагони. Заготов\яють листя цілий рік,
особливо злітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна злія. Сушать сировину на вільіому повітрі або
в приміщенні, іке добре провітрюється,
розсти\аючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої сировини
виходить 42—43 % . Листя евкаліпта, як
ароматичну сировину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багатошарових пакетах.
Свіжі одноабо трирічні пагони (разом з листям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію відпускають аптеки. З
лікувальною метою використовують і пилок
рослини.
Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3 % ), флавоноїди, дубильні
речовини, елагова кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рослини. Головною
складовою частиною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсивною
окисною дією. Пилок евкаліпта містить білки, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни
(В,, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота,
рутин), антибіотики і стимулятор росту.
Фармакологічні
властивості і використання. Головна терапевтична
властивість евкаліпта — антисептична. Його препарати згубно діють на стрептококи і стафілококи, паличку
черевного тифу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протизапальні
властивості, сприяє швидкому гоєнню ран, виявляє болетамувальну, слабку
седативну і незначну відхаркувальну дію.
Евкаліптові приписують і загальнозміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як антисептичний і
протизапальний засіб у разі гострих
кишкових інфекцій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовчного і сечового
міхура. З листя евкаліпта виробляють
протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25 % -ного або 1 % -ного спиртового чи 2 %
-ного олійного розчинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати евкаліпта
застосовують у вигляді обмивань,
полоскань, примочок, вологих тампонів і
спринцювань. У хірургічній практиці їх
використовують для лікування наривів, флегмон, фурункулів, остеомієліту,
гнійних маститів, відкритих переломів, опіків та обморожень; у стоматології —
при стоматиті, гангренозному пульпіті,
запаленні слизової оболонки ротової порожнини; в оториноларингології — при
ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дерматології — при
гноячкових висипах на шкірі; в офтальмології — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати евкаліпта
використовують при гострих респіраторних захворюваннях, трахеїтах і ларингітах.
Широко використовують у медичній практиці
евкаліптову олію. її використовують для
лікування фурункульозу, флегмон,
ерозивно-виразкових уражень слизових оболонок,
для інгаляцій (при нежиті, бронхіті,
ангіні), полоскання (при захворюваннях верхніх дихальних шляхів), розтирання
(як відтяжний засіб при міозитах,
радикулітах і плекситах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відлякування комарів,
москітів та мурашок). Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препаратів евкатолу,
ефкамону, інгакамфу, камфомену та пектусину (про застосування їх див. у статті М'ята перцева). Пилок евкаліпта 149 має
жарознижувальні, антибіотичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунка. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день після їди (для інгаляцій 1 столову ложку відвару
розводять 1 склянкою води); настойку
листя (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70 % -ного спирту) приймають по
15—20 крапель З рази на день після їди
(для інгаляцій беруть 10—20 крапель настойки на 1 склянку води); евкаліптову олію призначають по 10—20 крапель на 1 склянку води для інгаляцій; хлорофіліпт
(Chlorophyll і ptum) приймають всередину
у вигляді 1 % -ного спиртового розчину по 3—5 мл 4 рази на добу в ЗО мл води за 40 хвилин до їди при носінні стафілококів у кишечнику [при стафілококовому сепсисі,
перитоніті, плевриті, пневмонії 0,25 %
-ний спиртовий розчин хлорофіліпту впорскують (повільно!) внутрішньовенно по
2—4 мл 2—4 рази на добу, попередньо
розвівши його стерильним ізотонічним
розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20]. ЗОВНІШНЬО — настойку листя (готують, як у
попередньому прописі) розводять у
кип'яченій воді (1—2 чайні ложки настойки на 1 л води) і застосовують для спринцювань; відвар листя (15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 3—4 хвилини, кілька разів відстоюють, проціджують) розводять у
кип'яченій воді (1 столова ложка відвару
на 1 склянку води) і застосовують для
полоскання, примочок, обмивання і спринцювання; хлорофіліпт застосовують місцево при опіках, флегмонах, трофічних виразках
(змащування 2 % -ним олійним розчином
або 1 % -ним спиртовим розчином хлорофіліпту, розведеним 0,25 % -ним розчином новокаїну у
співвідношенні 1:5) і при ерозіях шийки матки
(змащування або введення тампонів, змочених 2 % -ним олійним і 1 %-ним спиртовим розчинами чи спринцювання розчином, приготовленим шляхом
розведення 1 столової ложки 1 % -ного
спиртового розчину віл води); олію
евкаліпта, розведену соняшниковою олією у співвідношенні 1:50, застосовують для
лікування фурункульозу, флегмон, кольпіту, дисплазії шийки матки (змащування),
як відтяжний засіб при міозитах,
радикулітах, плекситах та інших хворобах
(розтирання); інгаліпт (Inhalyptum) —
комбінований препарат в аерозольній
упаковці для зрошувань ротової порожнини
при тонзилітах, фарингітах, ларингітах,
афтозних і виразкових стоматитах
(зрошення по 1—2 секунди 3—4 рази на
добу з затримкою препарату в ротовій
порожнині 5—7 хвилин); порошок проти укусів
комах (складається з 2,5 г
евкаліптової олії, 5 г тальку і 32,5 г крохмалю), яким посипають відкриті частини тіла або втирають у шкіру. ПРОТИПОКАЗАНО застосовувати інгаліпт при
підвищеній чутливості до сульфаніламідів
і ефірних олій. Перед застосуванням
хлорофіліпту треба перевіряти індивідуальну чутливість хворого до препарату.
Можливі алергічні реакції!
|
Исцеление 
Статистика
