ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ дуб обыкновенный Quercus
robur, синонім О. реdunculata — однодомна рослина родини букових. Дерево 20—50
м заввишки, з широкою неправильною кроною. Молоді гілки зеленуватобурі або
червонуваті, голі або ледве опушені. Кора на стовбурі і багаторічних гілках
темносіра. Листки чергові, короткочерешкові, видовженооберненояйцевидні,
перистолопатеві, біля основи — з вушками. Квітки одностатеві; тичинкові — в
пониклих сережках і складаються з 6—8-роздільної зеленуватої оцвітини,
маточкові — дрібні, з редукованою оцвітиною, по 1 — 3. в пазухах верхніх
листків, ніжки їхнього суцвіття при плодах довші за черешок листка. Плід— торіх
(жолудь). Цвіте протягом квітня — травня; плодоносить у вересні — жовтні.
Поширення. Утворює чисті насадження або росте в суміші з іншими
породами майже по всій території України (у Степу — головним чином по долинах
річок). Заготівля і зберігання. Використовують кору (Cortex Quercus), жолуді і
гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час
сокоруху, знімаючи її з молодих гілок і тонких стовбурів (до 10 см у діаметрі}. Для цього
роблять кільцеподібні надрізи через кожні ЗО см, які з'єднують поздовжніми
розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в
приміщенні з доброю "вентиляцією. Сухої сировини виходить 50 %. Строк
придатності — 5 років. Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають,
і відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні їх сирими в навколопліднику
з'являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому
місці. Кору відпускають аптеки.
Хімічний склад. Кора містить катехінові таніни (0,4 % }, вільну галову
та елагову кислоти, галотаніни (10—20% ), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові
речовини (6 % ), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні
речовини. В жолудях є крохмаль (40 % ), дубильні речовини (5—8 % ), жирна олія (5%
), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.
Фармакологічні властивості і використання. Кору Д. з.
використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях
слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі,
флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки
та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при
захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини,
відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді,
свинцю й олова. В гінекологічній практиці відвар кори використовують для
спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті;
внутрішньо приймають при надмірних місячних. Відваром галів лікують опіки.
Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат
кави. Кору Д. з. широко використовують і у ветеринарії.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій дубової кори (1 чайна ложка
кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють 6—8 годин) по 2—3 столові
ложки 3—4 рази на день; відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу)
по 1 столовій ложці 2—-3 рази на день; настій кори (1 столова ложка кори на 200
мл окропу, кип'ятять 1 хв, настоюють 10 хв) по 2 склянки на день при отруєннях;
жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів
на 1 склянку окропу) по 1 склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах
кишечника (проносах). ЗОВНІШНЬО— відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу)
для полоскань {напаром на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот
при зубних флюсах); відвар кори (40
г кори на 200 мл окропу) для примочок при опіках; відвар
галів (повна жменя галів на 2 л
окропу, варять 10 хв) для примочок при опіках; відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв,
проціджують) для спринцювань; відвар кори (50—100 г кори на 1 л окропу) для місцевих ванн
при надмірній пітливості ніг; відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної
ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму; мазь від
пролежнів: 2 частини кори Д. з. і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин
коров'ячого масла (настоюють у теплому місці всю ніч, уранці закип'ятити на
легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку).
|