ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ, білоголовник; тысячелистник
обыкновенный Achillea milletolium — багаторічна трав'яниста розсіяноопушена
рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, 40—100 см
заввишки, вгорі розгалужене, біля основи здерев'яніле. Листки ланцетні, двічіперисторозсічені,
з численними віддалено розміщеними сегментами; стрижень листка (1 — 2 мм завширшки) крилатий, з
кінцевими частками, без додаткових бічних часток, лише іноді з одиничними
зубцями у верхній частині. Квітки зібрані в кошики, що утворюють щитковидне
суцвіття; крайові квітки язичкові, маточкові, білі або рожевуваті; серединні —
трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення. Деревій росте на луках, по узліссях, галявинах, біля доріг
по всій території України. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю
проводять від початку до середини цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел
завдовжки 15 см,
а на нижній, грубій частині стебла обривають листя. Заготовляючи квітки,
зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не
перевищувала 4 см.
Сушать під наметами або на горищі, розкладаючи тонким (5— 7 см) шаром і періодично
перевертаючи. Сухої сировини виходить ЗО—33 % . Строк придатності— 5 років.
Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 0,8 % ), флавоноїди
(лютеолін-7-глікозид, рутин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід),
дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін 133 К, органічні кислоти (оцтова,
мурашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять
проазулен, аі р-пінени, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Комплекс хімічних речовин,
що є в рослині, забезпечують їй багатосторонні терапевтичні властивості.
Насамперед, галенові препарати Д. з. виявляють ефективну кровоспинну дію й
використовуються при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах,
при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах (при запальних процесах,
фіброміомах, надмірних місячних). Використовуючи Д. з. як кровоспинний засіб,
слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не
виявляють. Поряд з цим препарати Д. з. подразнюють закінчення смакових нервів і
посилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки і збільшують
жовчовиділення в дванадцятипалу кишку, підвищують діурез, купірують спастичний
біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті,
гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових
спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печінки, нирок і сечового міхура.
При зовнішньому використанні як кровоспинного, протизапального, бактерицидного
та дерматонічного засобу препарати деревію звичайного дають ефект при
гніздовому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуграх,
геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок,
фурункулів і лускатого лишаю, стимулюють ріст волосся. У народній медицині
деревій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випадків, його
вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні,
нудоті, головному болі, безсонні, істерії, хлорозі (бліда неміч), малярії й
туберкульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні
сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менструацій і стимулювання
виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб. Самостійно траву
деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими
лікарськими рослинами. Деревій звичайний входить до складу проносного чаю,
протигеморойного чаю, апетитних чаїв та шлункових чаїв. До складу
лікувально-профілактичного харчового раціону корисно включати салати,
приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію
звичайного. Слід пам'ятати, що надмірне й тривале вживання його спричинює
запаморочення та висипи на шкірі.
Лікарські
форми і застосування ВНУТРІШНЬО— настій трави (15 г, або 2 столові ложки
сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по половині — третині склянки 2—3 рази на
день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб; екстракт
деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази
на день; свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вживають по 1 чайній ложці
три рази на день для збудження апетиту, покращення обміну речовин, при
гепатохолециститах та гінекологічних хворобах (метрорагії); настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настоюють 7
днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їдою при дисменореї, стенокардії,
кишкових спазмах; суміш 0,15
г порошку листя деревію звичайного і 0,15 г порошку листя кропиви
дводомної приймають перед їдою три рази на день як кровоспинний і
протизапальний засіб; дві столові ложки суміші трави дереві ю звичайного,
звіробою звичайного, золототисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня
цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10
хвилин у 2 склянках води, настоюють півгодини і п'ють по півсклянки три рази на
день за півгодини до їди протягом 1 —2 місяців при гіпоацидному гастриті; дві
столові ложки суміші трави деревію звичайного, кореневищ аїру тростинового,
бруньок берези повислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2
варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за
4 рази при запаленні сечового міхура; салат: молоде листя деревію звичайного
витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовленими для
салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть
25 г
зеленої цибулі, 5 г
листя деревію, 10 г
олії та сіль). ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл
окропу, настоюють одну годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх,
для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому
лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту волосся);
настій квіткових кошиків (3 чайні ложки сиоовини на 200 мл окропу, настоюють ЗО
хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри
обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію звичайного, трави
фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою
окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій
так, як у попередньому прописі; маска на обличчя при надмірній жирності шкіри:
настій квіткових кошиків деревію звичайного (3 чайні ложки на 200 мл окропу)
змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку
наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин змивають (так само можна
використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків деревію
звичайного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного); суміш
свіжорозтертої трави деревію звичайного з прованською олією (у співвідношенні 1
: 10) для змащування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і
туберкульозі шкіри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).
|