ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ кизил; кизил
обыкновенный Cornus mas — кущ або невелике (до 8 м заввишки) дерево родини
деренових. Листки прості, великі, яйцевидні або ланцетні, цілісні, загострені. Квітки
жовті, правильні, дрібні, зібрані в зонтиковидні суцвіття. Плід — циліндрична
або грушовидна червона соковита кістянка. Цвіте протягом березня — квітня, до
розпускання листя. Плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення. Росте в лісах, по чагарниках у Криму, в західних
лісостепових районах Карпат, на Прикарпатті й рідше — в деяких інших областях
України, зокрема в Черкаській і Кіровоградській. Сировина. З лікувальною метою використовують
листя, плоди і кору. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Плоди містять до 10 % цукрів, 2—3,5 % органічних кислот
(яблучну, лимонну, янтарну), близько 55 мг% аскорбінової кислоти, ефірну олію,
пектинові речовини; в корі є глікозид корнін і гіркоти. Всі частини рослини містять
дубильні речовини (в корі і листках їх до 15 % ).
Фармакологічні властивості і використання. Цілющі властивості дерену
відомі давно. Ще Гіппократ рекомендував відвар листя при хворобах шлунка.
Відвар кори і коріння вживали при малярії. Як зовнішній засіб кору
використовували при фурункульозі. Плоди й тепер широко використовують у
народній медицині. Свіжими або у вигляді відвару плоди дерену вживають як
в'яжучий засіб при проносах, для підвищення апетиту, при цинзі, а також як
тонізуючий і протигарячковий засіб. Свіжі плоди дерену корисно вживати хворим
на цукровий діабет і особам, які мають до нього схильність, бо сік плодів має
здатність знижувати рівень цукру й посилювати ферментативну секрецію
підшлункової залози. Плоди сушать, маринують, переробляють на варення, повидло,
пастилу і соки. На Кавказі з плодів готують високовітамінний продукт — лаваш.
Для цього звільнені від кісточок плоди варять до одержання густої однорідної
маси, яку тонким шаром розкладають на дошці й висушують на відкритому повітрі.
Одержаний концентрат містить у собі до 40 % цукру і багато вітамінів. У роки першої
світової війни лаваш використовували в російській армії як ефективний
протицинготний засіб.
Лікарські
форми і застосування. Настій плодів (5—10 г сухих плодів на склянку
окропу) п'ють як чай при проносах і шлункових крововиливах
|