 ЧОРНУШКА
ПОСІВНА чернушка посевная Nigella sativa — однорічна рослина родини жовтецевих. Стебло
прямостояче, 15— 40 см заввишки, розгалужене, борозенчасте, залозисто-пухнате. Листки двічі або тричі перисторозсічені, з
недовгими лінійними або широколінійними
частками. Квітки одиничні, правильні,
двостатеві, з подвійною оцвітиною; чашолистки
(їх 5) пелюстковидні, блакитні, довгасті
або яйцевидні, в нижній частині звужені
в короткий нігтик, на верхівці тупі, рідше
короткозагострені, 10 — 12 мм завдовжки, з досить
виразними жилками; пелюстки-нектарники (їх 5—8) коротші за чашолистки, з
короткими нігтиками і двогубими
пластинками, верхня губа яких видовжена,
на верхівці витягнута у вістря, нижня —
довша за верхню, на верхівці глибокодвічіроздільна. Плід — збірна листянка;
листянки здуті, залозисто-бородавчасті, зрослі між собою по всій довжині до
основи носиків. Цвіте у липні.
Поширення. Чорнушка посівна походить з Середземномор'я. По всій території України її культивують як
рослину декоративну і пряносмакову. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують насіння чорнушки (Semen
Nigellae sativae, синонім — Semen Cumini nigri), відоме в торгівлі під назвою «чорний кмин». Насіння вимолочують із стиглих плодів чорнушки, досушують і зберігають у добре і
щільно закритих банках або бляшанках без
доступу світла. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Насіння чорнушки містить стероїди: кампестерин, ситостерин, стигмастерин, холестерин,
а-спінастерин; алкалоїд нігелін, ефірну
олію (0,46—1,4 % ), тритерпенові
сапоніни, кумарини, тимохінон, фермент
ліпазу і жирну олію (30,8—44,2 % ), у складі якої є олеїнова (48,76 %), лінолева (37,56 %
), міристинова, пальмітинова, стеаринова, ліноленова, ейкозадієнова і петрозелінова кислоти.
Фармакологічні
властивості і використання. Препарати чорнушки посилюють діурез, сприяють збільшенню молока у жінок, що годують груддю, регулюють менструації,
виявляють антибактеріальну, протистоцидну і глистогінну активність, мають
вітрогінні, легкі проносні й жовчогінні властивості, діють як загальнозміцнюючий
засіб. Основними показаннями до
призначення чорнушки є метеоризм, гіпогалактія, нирковокам'яна хвороба, жовтяниця та глистяна
інвазія. Певний терапевтичний ефект
спостерігається й при бронхіальній астмі, безсонні та жіночих хворобах. Внутрішнє застосування чорнушки в поєднанні з
зовнішнім дає позитивний терапевтичний
ефект при висипах на шкірі. В гомеопатії
насіння чорнушки використовують при захворюваннях шлунка, жовчного міхура і печінки. Крім того,
насіння чорнушки вживають як пряність при
квашенні огірків, кавунів і капусти, для
ароматизації хлібних виробів. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — чай з
чорнушки (0,5— 1 г насіння на день) п'ють по 1
склянці З рази на день; відвар насіння
(З г сировини на 300 мл окропу) по півсклянки
3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання
відваром насіння (готують, як у попередньому прописі). Лікування насінням
чорнушки треба проводити під наглядом
лікаря.
| 
Исцеление 
Статистика
