 ЧИНА
ЛУЧНА чина луговая Lathyrus pratensis — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Має тонке, повзуче кореневище.
Стебло висхідне, негусто опушене, за допомогою листкових вусиків чіпке, гранчасте, 40—100 см завдовжки. Листки чергові, з 1 пари листочків, черешки не
крилаті, листкова вісь закінчується
простим або розгалуженим вусиком,
листочки видовженоланцетні або ланцетні,
2—5 см завдовжки, з вістрячком на верхівці, 3—5-жилкові. Прилистки
видовженоланцетні або широколанцетні,
стріловидні, з нерівними лопатями, 2—3
см завдовжки. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані 4—10-квітковим гроном,
віночок метеликовий, жовтий, 14—18 мм
завдовжки. Плід — довгасто-лінійний
гла467 денький, виразно
сітчасто-жилкуватий біб. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Чина лучна росте по всій території України по луках, узліссях, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву чини (Herba Lathyri
pratensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре
провітрюється. Готову сировину
зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава чини містить лейкоантоціанові сполуки, флавоноли кемпферол і кверцетин, невелику
кількість алкалоїдів, кавову і ферулову кислоти, вітамін С (у свіжому листі до 800 мг% ), каротин та різні мікроелементи.
Фармакологічні
властивості і використання. Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями
встановлено, що чина лучна виявляє м'яку
відхаркувальну дію без побічного впливу
на організм. Настій трави вживають при
гострому і хронічному бронхіті, при абсцесі легень і при пневмонії. У народній медицині, крім того, його п'ють при безсонні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (0,8 г на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці кожні 2—3 години.
| 
Исцеление 
Статистика
