Секрет Просвета

ЧЕМЕРИЦЯ БІЛА  чемерица белая  Veratrum album —  багаторічна трав'яниста, з товстим коротким кореневищем рослина родини лілійних. Стебло  пряме, 50—150 см заввишки, циліндричне, у верхній частині густо- і короткоопушене. Листки великі, спірально розміщені, численні, цілокраї, вздовж складчасті,  зверху голі, зісподу — опушені,  звужені внизу в широкі піхви;  нижні листки яйцевидно-еліптичні або еліптичні, верхні — ланцетні. Квітки полігамні, зсередини брудно-білі, зовні зеленуваті і злегка пухнасті, зібрані у волотеве суцвіття: нижні квітки двостатеві, верхні — чоловічі. Оцвітина проста, шестироздільна, з видовженоеліптичними або видовженооберненояйцевидними, загостреними, звуженими до основи  і дрібнозубчастими по краю частками. Плід — яйцевидно-еліптична, тригранна коробочка. Цвіте  у червні — липні.  

Поширення. Чемериця біла росте  в Карпатах на альпійських луках.  Заготівля і зберігання. Див. статтю  Чемериця Лобелієва.  

Хімічний склад. Чемериця біла  має близький до чемериці Лобелієвої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і  співвідношенням компонентів, що  його складають.  Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті  Чемериця Лобелієва.  

ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЄВА  чемерица Лобеля  Veratrum lobelianum —  багаторічна трав'яниста з товстим  коротким кореневищем рослина  родини лілійних. Стебло грубе,  пряме, циліндричне, порожнисте,  до 175 см заввишки, при основі  оточене рештками старих листків,  у верхній частині й у суцвітті пухнасте. Листки великі, спірально  розміщені, численні, цілокраї,  вздовж складчасті, звужені внизу  в широкі піхви; нижні листки яйцевидно- або широкоеліптичні,  коротко загострені, верхні — ланцетні, загострені. Квітки полігамні, зібрані в пірамідальну волоть;  оцвітина проста, жовтувато-зелена, шестироздільна, з еліптичними, вгорі закругленими, по  краю дрібнозубчастими, зовні  опушеними частками. Плід — яйцевидно-тригранна коробочка.  Цвіте у червні — липні.  

Поширення. Чемериця Лобелієва  росте на вологих лісистих луках,  на вологих місцях по узліссях та  по чагарниках на Поліссі і в лісостепових районах; від підніжжя  до зони криволісся в Карпатах;  по долинах річок у лівобережному злаково-луковому Степу.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  кореневище з коренями чемериці  (Rhizoma cum radicibus Veratri).  Заготовляють сировину восени,  після відмирання надземної частини рослини, рідше напровесні,  викопуючи рослини лопатою. Зібрану сировину обтрушують від  землі, звільняють від стебел, миють у холодній воді, ріжуть на  куски, розщеплюють, при необхідності, навпіл і сушать на сонці, а  при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні або  в сушарці при температурі до 50°.  Сухої сировини виходить 20 % .  Строк придатності — 3 роки. Готову сировину зберігають у добре  закритих банках або бляшанках,  дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Отруйні  всі частини рослини. При маніпуляціях з нею (заготівля, сушіння, приготування ліків тощо)  треба захищати очі, ніс і рот,  після роботи мити руки.  

Хімічний склад. Кореневища і корені чемериці містять суму алкалоїдів (кореневища — до 1,3% ,  корені — до 2,4%), дубильні речовини, смоли, цукри та пігменти.  

Фармакологічні властивості і використання. При загальній дії на  організм алкалоїди чемериці  збуджують, а потім пригнічують  соматичний і вегетативний відділи  нервової системи, розширюють  кровоносні судини, збільшують  силу скорочень серцевого м'яза,  сповільнюють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника. В деяких зарубіжних країнах алкалоїди чемериці використовують для лікування тяжких  форм гіпертонії (препарати тенсатрин, вералес та ін.). В СРСР випробовували препарат ловераїн.  Однак широкого застосування  препарати чемериці не набули,  463  у зв язку з їхньою високою  токсичністю. Великі дози чемериці викликають пронос і  блювання, що може закінчитись  клонікотонічною судомою, парастезією, колапсом і смертю. При  зовнішньому застосуванні препарати чемериці виявляють болезаспокійливу, подразнювальну та інсектицидну дію. Зважаючи на це,  настойку чемериці використовують як ефективний болетамувальний засіб при невралгії, артриті й ревматизмі (роблять розтирання). Як радикальний антипаразитний засіб у боротьбі з головними, лобковими і одежними вошами, коростою тощо застосовують відвар чемериці (змочують  волосисті та уражені коростою  ділянки тіла, дезинфікують білизну) або мазь із коріння чемериці й плодів дудника лісового  (втирають у тіло). Як дезинфікуючий засіб використовують і порошок з кореневищ і коренів чемериці (пересипають білизну).  У болгарській народній медицині  згущений відвар кореневищ і коренів чемериці на винному оцті  використовують як засіб, що  допомагає при себореї голови  і покращує ріст волосся (змочують волосисту частину голови  через день). В гомеопатії застосовують настойку з висушених кореневищ і коренів чемериці.  Лікарські форми і застосування.  ЗОВНІШНЬО — настойку (готують на  міцній горілці у співвідношенні 1:120,  настоюють 2 тижні, проціджують);  відвар ('/а чайної ложки сировини на  200 мл окропу); мазь: 1 столову ложку  спорошкованого коріння чемериці змішують з 1 чайною ложкою спорошкованих плодів дудника лісового і додають 4 частини смальцю; згущений  відвар (50 г сировини на 250 мл винного оцту і 250 мл води, уварюють  наполовину, проціджують).  

ЧЕМЕРИЦЯ ЧОРНА  чемерица чёрная  Veratrum nigrum —  багаторічна трав'яниста, з товстим  коротким кореневищем рослина  родини лілійних. Стебло пряме  (60) 70—100 (130) см заввишки,  циліндричне, порожнисте, у верхній частині пухнасте. Листки великі, спірально розміщені, численні, цілокраї, вздовж складчасті, голі, звужені внизу в широкі  піхви; нижні листки широкоеліптичні, коротко загострені; верхні — лінійно-ланцетні або лінійні.  Квітки полігамні, зібрані у вузьке  волотеве суцвіття; оцвітина проста, темно-пурпурова, шестироздільна, з еліптичними, цілокраїми  частками. Плід — яйцевидна тригранна гола коробочка. Цвіте у  липні — серпні.  

Поширення. Чемериця чорна росте по лісах та чагарниках, на лісових галявинах у лісостепових  районах і зрідка на Поліссі; по  долинах річок — у північній частині лівобережного Степу.  Заготівля і зберігання. Див. у статті Чемериця Лобелієва. Рослина  неофіцинальна.