Секрет Просвета

ЧАПОЛОЧ ПАХУЧА  зубровка душистая  Hierochloe odorata —  багаторічна трав'яниста кореневищна, з приємним запахом рослина родини тонконогових (злакових). Стебла висхідні, голі,  гладенькі, ЗО—80 см заввишки, з  порожнистими меживузлями і потовщеними вузлами. Листки чергові, плоскі, цілокраї, на безплідних пагонах лінійні, загострені,  5—6 мм завширшки і до 60 см  завдовжки, зісподу зелені, голі,  зверху — сіро-зелені; на квітконосних— лінійно-ланцетні, укорочені (1 — 3 см завдовжки), з  видовженими гладенькими або  шорсткими піхвами. На межі  пластники і піхви є довгий (2—  4 мм) гострий язичок. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в дрібні (3—  5 мм), яйцевидні, трохи стиснуті з боків, з полиском, золотистобурі, 3-квіткові (серединні квітки  двостатеві, бічні — чоловічі) колоски, що утрорюють на верхівці стебла яйцевидну розлогу волоть з тонкими гладенькими гілочками. Колоскові луски шипуваті, по краю з довгими війками.  Нижні квіткові луски в чоловічих  квітках шкірясті, по краю війчасті з коротким остюком, що виходить біля верхівки або із середини . спинки. Плід — зернівка.  Цвіте у травні — червні.  

Поширення. Чаполоч пахуча росте  переважно на Поліссі та в Лісостепу в соснових і мішаних лісах,  на пісках, лісокультурних площах, вирубках і галявинах.  Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву чаполочі (Herba Hierochioe),  яку заготовляють після цвітіння  рослини, зрізуючи листки й безплідні пагони серпом або ножем  вище прикореневих буруватих  листків. Після видалення квіткових волотей траву сушать у затінку на вільному повітрі або на горищі (розкладають тонким шаром  на папері чи тканині або зв'язують  у невеликі пучки й підвішують).  Сухої трави виходить 50 % . Строк  придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава чаполочі  містить кумарин (0,2% ), який надає їй ароматичного запаху, р-кумарову, ферулову й мелілотову  кислоти. Дані про наявність у рослині алкалоїдів сумнівні.