ЦМИН
ПІСКОВИЙ, безсмертник, цмин песчаный Helichrysum arenarium — багаторічна трав'яниста, з білоповстистим
опушенням рослина родини айстрових
(складноцвітих). Стебла прямостоячі або висхідні, 15—20 см заввишки, в суцвітті
розгалужені. Листки чергові, цілісні, цілокраї; нижні листки
видовженооберненояйцевидні, поступово
звужені в черешок, середні і верхні —
сидячі, ланцетні. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в кулясті кошики, що
утворюють на верхівках стебел густе щитковидне
суцвіття; крайові квітки жіночі,
трубчасто-нитковидні, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зубчастим відгином. Обгортки
кошиків черепичасті, листочки їх жорсткоплівчасті, лимонно-жовтого, рідше жовтогарячого кольору. Плід ¦— сім'янка. Цвіте з червня до вересня.
Поширення. Цмин пісковий росте по всій території України в соснових лісах, на
пісках, степових схилах, на
відслоненнях. Заготівля і зберігання.
Для медичних потреб використовують суцвіття цмину (F lores Helichrysiагепагіі),
які заготовляють на початку цвітіння рослини (до розкривання кошиків}, зриваючи
їх руками або зрізуючи ножицями так, щоб залишки квітконосів не перевищували 1 см. Для відновлення заростей на ділянці, де провадять заготівлю сировини, треба залишати 8—10 рослин на кожні 15—20 м2 площі для насінного
розмноження, а повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити через рік. Зібрану сировину розкладають тонким шаром на папері чи тканині і сушать у
затінку. Сухих суцвіть виходить 33 % .
Готову сировину зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Сушені суцвіття є у продажу в аптеках.
Хімічний склад. У суцвіттях цмину є флавоноїдні глікозиди (кемпферол,
саліпурпурозид, ізосаліпурпурозид), флавоноїди (нарингенін, апігенін),
стероїдні сполуки, неідентифіковані барвні речовини фенольного характеру, аскорбінова кислота, вітамін К, ефірна олія, кумарин скополетин, смолисті й гіркі речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. Галенові препарати цмину сприяють підвищенню жовчної секреції,
змінюють хімізм жовчі (зменшують
концентрацію жовчних кислот, підвищують вміст холатів і білірубіну в жовчі),
збільшують жовчовиділення, виявляють
протизапальну, антибактеріальну і спазмолітичну дію, стимулюють секреторну функцію шлунка і підшлункової залози, підвищують діурез, діють як кровоспинний
засіб. Відвар цмину прописують при
хронічних холециститах, холангітах, ангіохолітах, жовчнокам'яній хворобі, дифузних ураженнях печінки. Певний терапевтичний ефект одержують також: при розладах діяльності шлунка, нирковокам'яній хворобі,
хворобах нирок і сечового міхура,
особливо при гострому циститі, при
утрудненому і болісному сечовипусканні та набряках, пов'язаних з нирковою недостатністю, при фурункульозі, у разі запалення сідничного нерва та невралгії. Настій цмину використовують як
кровоспинний засіб при гіперполіменореї і маткових кровотечах в результаті
дисфункції яєчників та при фіброміомі матки з геморагічним синдромом. Квітки
цмину входять до складу жовчогінних
чаїв. Препарати цмину не дають побічних реакцій
навіть при тривалому застосуванні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (10 г, або З столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають теплим по півсклянки 2—3
рази на день за 15 хвилин до іди;
екстракт цмину сухий (Extractum florum Helichrysi arenarii siccum) no 1г 3 рази на день протягом 2— 3 тижнів;
фламін {Flaminum) призначають при
хронічних холециститах і гепатохолециститах по 1 таблетці 3 рази на день за ЗО хвилин до їди, запиваючи невеликою
кількістю теплої води (курс лікування
10—40 днів); настій (10—20 г сировини на
200—300 мл окропу, настояти до охолодження) по 1 столовій ложці щогодини до
зупинки кровотечі, але не більше 8— 10
ложок на добу (для лікувальних клізмочок готують відвар з розрахунку 2—5 г цмину на 200 мл окропу і вводять по 50 мл 2—3 рази на день).
|