 ЦИКОРІЙ
ДИКИЙ, Петрові батоги; цикорий обыкновенный Cichoiium intybus — багаторічна трав'яниста розсіяноволосиста, з
молочним соком рослина родини айстрових
(складноцвітих). Стебло прямостояче, ребристе,
ЗО—120 см заввишки, з розчепіреними
прутовидними гілками. Прикореневі листки в розетці,
струговидно-перистороздільні або слаболопатеві, біля основи звужені в черешок: стеблові листки
чергові, ланцетні, гострозубчасті, з
широкою основою, стеблообгортні: верхні — цілокраї. Квітки двостатеві, в кошиках, розташованих по 1—З у пазухах листків; віночок голубий, язичковий,
з 5 зубчиками. Плід — сім'янка. Цвіте з
липня до вересня.
Поширення. Цикорій дикий росте по всій території України вздовж доріг, по канавах, як бур'ян на засмічених місцях. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують корені (Radix Cichorii
intybi), рідше траву цикорію (Herba
Cichorii intybi). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки ЗО см.
Зібрану сировину сушать у затінку на
відкритому повітрі або у добре
провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром, або у сушарці при
температурі до 40°. Сухої трави виходить
28—29% . Корені викопують восени,
обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від стебел, розрізують, при
необхідності, вподовж і впоперек і сушать на відкритому майданчику або у сушарці при температурі до 50°. Сухих коренів виходить 25% . Готову сировину зберігають в сухих прохолодних приміщеннях з доброю
вентиляцією.
Хімічний склад. Корені цикорію містять гіркий глікозид інтибін (0,032—0,099% ), фруктозу (4,5— 9,5% ), левульозу (10—20% ), пентозани
(4,7—6,5% ), холін. У траві є гіркі речовини лактуцин і лактукопікрин (сесквітерпенові лактони),
тритерпени, кумариновий глікозид цикоріїн (у квітках), аскорбінова кислота, вітаміни групи В.
Фармакологічні
властивості і використання. Найчастіше галенові
препарати цикорію вживають для збудження
апетиту та покращення діяльності органів трав453 лення, особливо при гастритах, ентеритах, колітах. Відвар коріння, крім того
виявляє гіпоглікемічну дію і використовується при легких формах цукрового
діабету, d відвар трави вважається
корисним при холециститі (стимулює виділення жовчі) і хворобах нирок (сечогінна
Дія). В експериментах на тваринах
встановлено, що настій із суцвіть
цикорію заспокійливо діє на центральну
нервову систему, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серця. Є відомості про те, що препарати цикорію виявляють тиреостатичну дію. Як засіб, що активізує обмін речовин в організмі, цикорій використовують при шкірних хворобах,
пов'язаних з порушенням обміну речовин. Підсмажений і розмолотий корінь цикорію
використовують як замінник натуральної кави і цінну добавку до сурогатів кави з ячменю тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (2 столові ложки трави або
1 столову ложку коріння варять 10 хвилин в 0,5 л води) по півсклянки 4 рази на день до іди.
| 
Исцеление 
Статистика
