Секрет Просвета

БУЗИНА ТРАВ'ЯНИСТА,  бузина смердюча;  бузина травянистая  Sambucus ebulus —  багаторічна трав'яниста рослина  родини жимолостевих. Стебло  пряме, борозенчасте, розгалужене, 60—150 см заввишки. Листки  з ланцетними прилистками, супротивні, непарноперисті, з 5—  9 видовженоланцетними пилчастими листочками. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зовні рожеві, всередині — білі, зібрані в  щитковидну волоть з трьома головними гілочками. Плід — чорна  кістянка. Цвіте у червні — липні.  Плоди достигають у серпні — вересні. 

Поширення. Росте розсіяно по всій  території України на лісових вирубках, берегах водойм, засмічених місцях.  Заготівля і зберігання. Використовують коріння (Radix Sambuci  ebuli), заготовлено восени або навесні. Викопані корені очищають  від землі, миють, розрізають на  куски по 10—12 см завдовжки,  розщеплюють, пров'ялюють кілька днів на сонці і досушують у  протопленому приміщенні. Сухої  сировини виходить 20 % . Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна. 

Хімічний склад. У коренях Б. т.  знайдено сапоніни, дубильні й гіркі речовини. Плоди містять цукри  (глюкозу і фруктозу}, органічні  кислоти (яблучну, винну і оцтову),  дубильні речовини, барвники, аскорбінову кислоту (25 мг% ), невідомий глікозид. 

Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. т. виявляють діуретичну, протидіабетичну і антимікотичну дію. Як  сечогінний засіб Б. т. використовують при запаленні нирок (гломерулонефриті, пієлонефриті,  нефролітіазі), асциті, спричиненому захворюванням нирок, при  випоті в черевну порожнину  і серцеву сумку (ексудативному  перикардиті). Ефективним є вживання Б. т. (окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами) при різних хворобах сечового міхура та при діабеті.  Зовнішньо препарати Б. т. використовуються в дерматології. 

Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — відвар (2 чайні ложки  на склянку окропу) по 1 столовій  ложці тричі на день; настойку (20 г  коріння на 100 мл горілки) по ЗО крапель тричі на день; з суміші квіток  гадючника в' язолистого і волошки  синьої, коріння Б. т., трави споришу  звичайного і хвоща польового, стовпчиків кукурудзи звичайної, листя мучниці звичайної та бруньок берези  бородавчастої у співвідношенні 10:1:  1,5:1:1: 1,5 : 1,5 : 1,5 готують настій  (4 столові ложки настоюють 12 годин  на 1 л води, кип'ятять 5 хв) і теплим  п'ють його по півсклянки 4 рази на  день через 30 хв після їди при набряках, поліартриті та подагрі.  ЗОВНІШНЬО — настій коріння використовують для місцевих ванночок при  грибкових захворюваннях нігтів і при  дерматитах від укусів павуків.  Рослина отруйна! Передозування небезпечне. 

БУЗИНА ЧЕРВОНА,  калинка;  бузина красная  Sambacus racemosa —  листопадний кущ родини жимолостевих, заввишки 2—4 м. Гілки  з буруватою серцевиною. Листки  супротивні, непарноперисті, з 5—  7 яйцевидно-ланцетними, пилчастими листочками. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зеленувато-жовті, всі на ніжках, зібрані  в яйцевидну, щільну, спрямовану  вгору волоть. Плід — червона кістянка. Цвіте у травні — червні,  плоди достигають у серпні — вересні. 

Поширення. Росте в лісах, чагарниках, на скелях у Карпатах, на  Прикарпатті, рідше на Західному  Поліссі та в Лісостепу. На півдні  республіки вирощують як декоративну рослину.  Сировина. Використовують квітки. Рослина неофіцинальна. 

Хімічний склад. Квітки Б. ч. містять флавоновий глікозид рутин,  дубильні речовини, цукри (глюкозу і фруктозу), сліди ефірної олії. 

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині  квітки Б. ч. використовують як  потогінний, проносний та протизапальний засіб. Листя і кора виявляють проносну і блювотну дію.  Водний теплий настій і спиртову  настойку квіток використовують  як потогінний засіб при простудних захворюваннях, бронхіальній  астмі та ін. хворобах дихальних  шляхів, при головному болі, ревматизмі. Кисіль із плодів використовують як проносний засіб.  Зовнішньо відвар квіток використовують при ангінах і запальних  процесах ротової порожнини (у  вигляді полоскань).  Рослина проявляє інсектицидну  та фітонцидну активність, у зв'язку з чим настій листя використовують у боротьбі проти шкідників. 

Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій сухих квіток  (0,5 чайної ложки сировини на склянку  окропу, настоюють 10—15 хв) по півсклянки двічі на день; п'ють повільно,  ковтками.  ЗОВНІШНЬО — відвар сухих квіток  (1 столова ложка сировини на склянку  окропу, кип'ятять 5 хв) для полоскань  ротової порожнини при запальних  процесах; використовують теплим. 

БУЗИНА ЧОРНА  бузина чёрная  Sambucus nigra —  гіллястий, 3—6 м заввишки кущ  родини жимолостевих. Пагони  сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками і білою серцевиною.  Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 видовжено-яйцевидними загостреними гостропилчастими листочками. Квітки дрібні,  правильні, двостатеві, кремовобілі, у щитковидних суцвіттях  з 5 головними гілочками. Плід —  чорно-фіолетова куляста кістянка. Цвіте у травні — червні. Плоди  достигають у серпні — вересні. 

Поширення. Трапляється майже  по всій території України у лісах  по чагарниках, на лісових порубах, частіше здичавіло. Подекуди  розводять як декоративну рослину.  Заготівля і зберігання. Використовують кору, квітки, листя, плоди  і коріння. Квітки збирають під час  цвітіння, зрізуючи все суцвіття.  Сушать під наметом з доброю  вентиляцією (при повільному сушінні віночки квіток буріють) або  в сушарці при температурі 40°.  Після висихання квітки відділяють від щитків. Сухої сировини  виходить 18—20 % . Строк придатності — 3 роки. Квітки (Flores  Sambuci) відпускаються аптеками.  Кору знімають навесні, плоди —  у період повної стиглості. Сушать  у печах або сушарках при температурі 60—65°. Сухих плодів виходить 15 % ; строк придатності —  6 місяців. Листя заготовляють під  час цвітіння рослини. Спочатку  його пров'ялюють на сонці, а потім досушують у затінку. Сухої  сировини виходить 20 % . Коріння  копають після дозрівання плодів.  Його миють, розрізують на куски  і сушать на сонці або в протоплених приміщеннях. Сухої сировини виходить 25 % . 

Хімічний склад. Усі частини рослини містять великий набір біологічно активних речовин: коріння — сапоніни, дубильні й гіркі  речовини; кора —- ефірну олію,  холін, фітостерин, цукри, органічні кислоти, пектинові й дубильні речовини; квітки — ефірну  олію (0,025—0,03 % ), глікозиди  самбунігрин і рутин, слиз, дубильні речовини, холін, цукри,  органічні кислоти (кавову, валер'янову, яблучну, оцтову), фітостерин; листя — самбунігрин, алкалоїд коніїн і сонгвінарин, ефірну олію, смоли, вітамін С (280  мг%), каротин (14—50 мг%); у  плодах є цукри, органічні кислоти (винна, оцтова, валеріанова,  лимонна), каротин, аскорбінова  кислота (10—15 мг% ), самбуцин,  рутин, хризантемін, дубильні речовини, барвники, тирозин, сліди  ефірних олій.  70 

Фармакологічні властивості і використання. Фармакологічна дія  різних частин рослини не однакова і залежить від кількісного  та якісного складу біологічно  активних речовин. Сечогінні властивості мають усі частини рослини; потогінні й протизапальні — кора, листя, квітки, плоди. Плоди, а у великих дозах і  кора та коріння, мають послаблюючі властивості. Квіткам, крім того, властива болетамувальна дія.  Препарати Б. ч. широко використовуються і в науковій, і в народній медицині. Настій квіток рекомендується науковою медициною як потогінний засіб при запаленні дихальних шляхів, грипі,  бронхіті, ларингіті, захворюваннях нирок і сечового міхура, при  невралгії. Завдяки сечогінним властивостям препарати Б. ч. ефективні при лікуванні хронічної  ниркової недостатності. В гінекологічній практиці настій квіток  використовують внутрішньо і для  спринцювань та ванночок при  запальних захворюваннях піхви.  Квітки бузини входять до складу  потогінних, пом'якшувальних і  послаблюючих зборів, а також до  зборів для спринцювань і клізмочок. Нарівні з квітками у народній медицині використовують коріння, кору, листя і ягоди рослини.  Так, настій квіток і листя або відвар кори вживають при захворюваннях дихальних шляхів, запорі,  геморої, як жовчогінний засіб,  при подагрі, артриті, анемії, ожирінні, хронічних хворобах шкіри  (зокрема, при псоріазі). Відвари  коріння і кори використовують  і при діабеті, хворобах нирок і  набряках. Свіжі ягоди вживають  при ревматизмі і невралгіях. Із  сушених ягід готують киселі, які  вживають як послаблюючий засіб.  Настій сушених ягід сприяє випорожненню кишечника, поліпшує  жовчовиділення, посилює діурез.  Препарати Б. ч. використовують  і у вигляді полоскань та примочок  при ангіні, запаленні ротової порожнини й горла, при хворобах  вух і очей, подагрі, утворенні гемороїдальних вузлів. Ванни з відвару коріння й квіток вважаються  ефективним засобом при ревматоїдному й подагричному поліартриті. 

Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій квіток або листя (1 столова ложка на 200 мл окропу)  п'ють теплим по половині — третині  склянки 2—3 рази на день; відвар кори  або коріння (10 г сухої подрібненої сировини на 200 мл окропу) по столовій  ложці 3 рази на день або один раз на  ніч як послаблюючий засіб; настій сушених плодів (столова ложка сировини  на 200 мл окропу) по чверті склянки  З—4 рази на день.  ЗОВНІШНЬО — настій квіток (30 г квіток заливають 500 мл окропу, настоюють 20 хв) для спринцювань, ванночок  і мікроклізмочок.