БУРЯК ЗВИЧАЙНИЙ свекла обыкновенная Beta vulgaris — дворічна овочева коренеплідна рослина родини лободових. У 1-й рік життя утворює розетку великих черешкових
листків і потовщений м'ясистий корінь різної
форми (плоский, округлий, овально-видовжений, циліндричний, конічний) і забарвлення. На 2-й рік висаджені у грунт коренеплоди розвивають
прямі, гіллясті, облистнені квітконосні
стебла. Квітки двостатеві, по кілька
вкупі. Плоди зростаються, утворюючи супліддя (клубочки). Поширеная. Культивують у всіх районах України як овочеву рослину. Сировина. Використовують коренеплоди і
листя.
Хімічний склад. Лікувальне значення столових буряків зумовлене
наявністю в них багатьох фізіологічно
активних речовин у кількостях, що мають
лікувальнопрофілактичне значення. У столових буряках є цукри (сахароза, глюкоза, фруктоза), органічні кислоти
(щавлева, яблучна, лимонна), пектини
(1,2 % ), білок (1,7 % ), бетаїн, каротин (0,01 мг%), аскорбінова кислота (5—15
мг% ), вітамін В, (0,02 мг% ), вітамін В2
(0,04 мг% ), барвники та сполуки
калію (288 мг % ), магнію (40—45 мг %
), заліза (1400 мкг/100 г), міді (140 мкг/100 г), ванадію, бору, йоду, марганцю, кобальту, літію, молібдену,
рубідію, фтору і цинку.
Фармакологічні властивості і використання. Сік Б. з. виявляє спазмолітичну, діуретичну і протисклеротичну
дію. Він стимулює гемопоез, шлункову секрецію
і перистальтику кишечника, затримує розвиток мікроорганізмів у кишечнику, сприяє виведенню холестерину, підвищує міцність кровоносних капілярів, розслаблює спазми
судин, виявляє протипухлинні властивості, регулює обмін речовин в організмі, позитивно впливає
на функції статевих залоз, поліпшує зір.
Відомі й протизапальні та ранозагоювальні
властивості соку Б. з. Вживання
Б. з. є ефективним при спастичних колітах, атеросклерозі,
тиреотоксикозі, аритміях, гіпертонічній
хворобі, захворюваннях печінки,
атонії кишечника, хронічних запорах. Сирий і квашений буряк — ефективний засіб при лікуванні цинги. Фармацевтична промисловість випускає
препарат ацидин (Acidin — pepsinum), що
сприяє перетравлюванню їжі в
шлунку.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — сік Б. з. в рівних
співвідношеннях з соком редьки і моркви п'ють по 1 столовій ложці тричі
на день при залізодефіцитних анеміях; сік Б. з. з медом (у співвідношенні 1:1) або журавлиновим соком (2:1) п'ють при гіпертонії, спазмах судин, а також
як послаблюючий та заспокійливий засіб;
при гіпертонії сік Б. з. п'ють по 1
склянці 3 рази на день 4 дні підряд; сік
Б. з. по півсклянки натщесерце п'ють як послаблюючий засіб; салат з варених
буряків вживають натщесерце для
одержання послаблюючого ефекту; свіжий
буряковий сік п'ють по півсклянки 3—4 рази
на день при ракових захворюваннях.
ЗОВНІШНЬО—свіжонатертий буряк
прикладають до ран, а сік закапують
у ніс при нежиті. ПРОТИПОКАЗАНО
вживати буряк у великих кількостях при
нирковокам'яній хворобі (насамперед при оксалурії) та інших порушеннях
обміну речовин.
|