БРУСНИЦЯ брусника
Vaccinium vitis-idaea — вічнозелений кущик родини брусничних. Має довге повзуче
кореневище. Стебло прямостояче, галузисте, 8—25 см заввишки. Листки чергові,
оберненояйцевидні або еліптичні,
блискучі, шкірясті, з загнутими краями,
зісподу — з темними залозками. Квітки
правильні, з біло-рожевим або рожевим дзвоникуватим віночком, у верхівкових китицях. Плід — округла
яскраво-червона ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні —
серпні.
Поширення. Росте на Поліссі, в
Карпатах, зрідка — на півночі Лісостепу у хвойних і мішаних лісах.
Заготівля і зберігання. Використовують листя і плоди. Листя заготовляють
одразу як зійде сніг і до початку
цвітіння рослини або восени після
плодоношення. Сушать під наметом або на горищі,
часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 10 %. Строк придатності — 3
роки. Сировина (Folium Vitis idaeae) відпускається аптеками.
Хімічний склад. Листки Б. містять
фенольні глікозиди арбутин (до 9
% ), метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речовини (до 10 % ),
фенолокислоти, флавоноїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кислоти та інші сполуки. Ягоди містять цукри (3,8—8,7 % ), каротин (до 0,12 мг% ), аскорбінову кислоту (8— 20 мг%), рибофлавін (0,13 мг%), флавоноїди (400 мг% ), органічні кислоти (1,7—2,1 % ), фенолокислоти, пектини
(0,2—0,3 % ), дубильні речовини, барвники, арбутин, сполуки марганцю тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. здатні підвищувати діурез, знижувати кількість цукру в крові. Вони мають антисептичні, в'яжучі, жовчогінні й
солерозчинні властивості. Настій або відвар листя Б. використовують при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам'яній хворобі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, нічному нетриманні сечі, гастроентеритах, гнильних проносах, метеоризмі, хронічних запорах, подагрі, остеохондрозі,
легких формах цукро68 вого діабету, а
також при ревматоїдних та інфекційних неспецифічних артритах. Ягоди
використовують при туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою
кислотністю, нирковокам'яній хворобі й ревматизмі, як вітамінний, протискорбутний та протигнильний засіб. Вживають ягоди свіжими, квашеними і вареними. Відвар
ягід добре гамує спрагу при гарячці. Сік
п'ють при підвищенні кров'яного тиску.
В акушерсько-гінекологічній практиці
настій або відвар листя Б.
використовують при набряках і
нефропатії вагітних, а ягоди —
при неврозах у клімактеричний
період, анемії вагітних та при септичних захворюваннях у післяпологовий
період.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—
відвар листя (2 столові ложки на склянку окропу) по половині — третині склянки
2—3 рази на день; суміш ягід і листя Б.
та трави звіробою звичайного у
співвідношенні 1:1:1 готують як настій
(1 столову ложку суміші на склянку
окропу, кип'ятити 10 хв, настоювати 1
годину, процідити) і п'ють по півсклянки
5 раз на день, починаючи з 4-ї години,
при нічному нетриманні сечі. ЗОВНІШНЬО—- сік у вигляді примочок і зрошень при лікуванні лишаїв і
корости.
|