БОРЩІВНИК СИБІРСЬКИЙ, борщеві
лопуцьки, щєрбач сибірський; борщевик
сибирский Heracleum sibiricum — дворічна трав'яниста жорстковолосиста рослина
родини селерових (зонтичних). Має товстий веретеновидний, розгалужений, зовні
жовтий, усередині — білий корінь. Стебло прямостояче, порожнисте, ребристе,
угорі голе, розгалужене, 50—150 см заввишки.
Листки перисторозсічені, тричірозсічені або роздільні, з 3—7 великими
широкояйцевидними сегментами; нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі, зі
здутими піхвами. Квітки зеленавожовті, в Складних зонтиках. Крайові пелюстки в
зонтиках однакові з іншими. Плід —
двосім'янка. Цвіте у червні —
серпні.
Поширення. Росте розсіяно по всій
території України у мішаних і
листяних лісах, на луках, берегах
річок та біля доріг як бур'ян.
Заготівля і зберігання. Використовують KopiHb(Radix Heraclei) і
лис67 тя (Folia Heraclei). Листя
заготовляють під час цвітіння. Сушать
під наметом або в приміщенні, яке
добре провітрюється. Сухої сировини
виходить 18 % . Корені копають восени
або навесні. їх миють, розрізають на
куски 10— 15 см завдовжки, сушать на
відкритому повітрі або в протопленому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 %
. Готову продукцію зберігають у сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рослини (в різних кількостях) містять
ефірну олію, фурокумарини, кумарини,
глютамін, аргінін, галатон і аробан. У 100 г свіжого листя міститься 12,6 мг заліза, 0,58 мг нікелю, 1,2 мг міді, 2,6 мг марганцю, 1,9 мг титану, 2,8 мг бору.
Фармакологічні властивості і використання. Настій або відвар
коренів Б. с використовують як
спазмолітичний засіб і як засіб,
що збуджує апетит. Ці препарати
рекомендують при порушенні
травлення, проносах, дизентерії,
катарі шлунка і кишечника та при
епілепсії. Зовнішньо відвар коренів використовують при корості, захворюваннях шкіри, пухлинах. Розпарене листя прикладають у вигляді знеболюючих припарок при ревматичних болях. При спастичних болях
та істерії використовують насіння. Н-октиловий
спирт, який одержують з насіння
Б. с, використовують у парфюмерній промисловості, він входить до складу
препарату октиліну, що застосовується при лікуванні трихомонадного
кольпіту. Молоде недорозвинене листя
і стебла вживають у їжу: готують вітамінні салати, начинку для пиріжків,
зелений борщ, юшку тощо. Для вживання
взимку листя солять, квасять, сушать.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар (чайна ложка
коріння на склянку окропу) по столовій ложці тричі на день; настій 5
чайних ложок коріння на 2 склянках холодної води (настоюють 8 годин) випивають
за день. З профілактичною метою
рекомендуються вітамінні салати: відварене за
З—5 хв листя Б. с. подрібнюють, перемішують з подрібненою цибулею,
кладуть на кусочки вареної картоплі, заправляють олією і спеціями (на 100
г листя Б. с. беруть 50 г цибулі, 100
г картоплі, 10—15 г олії, сіль,
спеції); молоді стебла та черешки
листків Б. с очищають від шкірки,
подрібнюють, додають подрібненої цибулі і тертого хрону, солять, перемішують, заправляють
сметаною і спеціями (на 200 г стебел і
черешків Б. с беруть 50 г цибулі, 20 г
сметани, сіль, оцет).
|