БЛЕКОТА ЧОРНА, зубовик, люльник, німиця, собачий мак; белена чёрная
Hyoscyamus niger — дворічна
трав'яниста опушена рослина родини
пасльонових. Стебло прямостояче,
розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки
чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі,
напівстеблообгортні, яйцевидні,
виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві,
мають зрослопелюстковий, широколійковидний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в
облистнені завійки. Плід — глечиковидна
коробочка. Цвіте у травні —
вересні.
Поширення. Росте по всій території України як бур'ян на засмічених
місцях, пустирищах, вигонах, поблизу
жител. Вирощується. Заготівля і
зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Hyoscyami). З рослин першого
року життя листки збирають у серпні —
вересні, з рослин другого року життя —
під час цвітіння. Сушать листя на горищі
або під наметом. У сушарці краще сушити
попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18 % . Строк
придатності — 2 роки.
Хімічний склад. Листя Б. ч. містить 0,10 % алкалоїдів (гіосціамін,
атропін, скополамін), глікозиди (гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин),
дубильні речовини. Фармакологічні
властивості і використання, фізіологічну дію Б. ч. зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишечника, жовчоі сечовивідних
шляхів, бронхів, виявляють седативну дію
(особливо скополамін}. Внутрішньо Б. ч.
використовують як протиспазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях
шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезуючий засіб при
невралгіях, міозитах, артралгіях. У
гінекологічній практиці препарати Б. ч.
призначають при дисменореї, вагінізмі, для зменшення болісних спазмів гладеньких мускулів шийки матки,
прямої кишки, сечовипускального каналу і піхви. В народній медицині Б. ч.
використовують при дизентерії, віттовій
хворобі (трясучці), судомистому
блюванні, подразнюючому спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка
і кишечника, істерії, безсонні, утрудненому
сечовиділенні, болісних місячних та при
клімактеричних скаргах. Листя Б.
ч. входить до складу астматолу — порошку для куріння від астми.
Лікарські
форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО—настій листя (1 чайна
ложка листя на 0,5 л окропу, настоюють
1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 3 рази на день; екстракт блекоти сухий (Extractum Hyoscyami sicceum) по 0,02—0,05 г на прийом; настойку листя (15 г на 100 мл спирту або горілки) по 2 краплі на столову ложку води 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — олію блекоти (Oleum hyoscyami) для натирань при подагрі, ревматичному, м'язовому і невралгічному болю,
а також у вигляді піхвових тампонів при
вагінізмі. ПРОТИПОКАЗАНО вживати
препарати Б. ч. при вагітності. Б. ч.—
смертельно отруйна рослина. Заготівля,
переробка, зберігання і застосування
потребують виконання застережних
заходів. При перших ознаках отруєння
(почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження
потовиділення, прискорення пульсу) треба
негайно викликати лікаря, а потерпілому надати
першу допомогу.
|