 БІОТА СХІДНА биота восточная Biota orientalis — однодомна рослина родини кипарисових. Дерево
5—10 м заввишки або кущ. Крона
яйцевидна, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих
у вертикальній площині. Листки лусковидні, ясно-зелені, яйцевидно-ромбічні,
до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм
завдовжки, з 6—8 супротивними, на
вершку гачковидними лусками, спрямовані
вгору; незрілі — голубуватозелені, дозрілі — сухі, здебільшого
червонувато-коричневі. Цвіте у березні —
квітні.
Поширення. Походить з Китаю.
На Україні вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну
рослину. Сировина. Використовують
ядро насіння і листя. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Листя містить
ефірну олію (0,12 %), пініпікрин,
пілен, пінін, туїн, дубильні речовини, смолу. У ядрі насіння є жирна
олія.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати з листя Б. с. мають в'яжучі і кровоспинні властивості. їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі,
кровохарканні, при кишкових і маткових
кровотечах. Ефірна олія рослини
(особливо складова її частина
хінокітіол) проявляє антифунгальні
властивості. Ядро насіння вживають як
зміцнюючий і тонізуючий засіб та
як відхаркувальний засіб при бронхіті.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —
порошок листя або ядер насіння
відповідно по 3—6 і 6 г на 1
прийом. ЗОВНІШНЬО — 10 % -ну настойку
листя в колодії для змащувань шкіри
при червоному вовчаку (як
фотозахисний засіб).
| 
Исцеление 
Статистика
