березовий гриб, чага, рак берези; берёзовый гриб Inonotus oblyquus — багаторічний паразитичний гриб
родини гіменохетових. Розвивається на стовбурах
берези у вигляді чорних жовноподібних, з
дуже поритою й потрісканою поверхнею наростів, які досягають 5—40 см у діаметрі й маси З— 5 кг. Внутрішня тканина нароста дуже тверда, темно-коричнева, з білими прожилками. Форма плодового тіла гриба
округла або овальна. За сприятливих умов
ріст Б. г. може тривати 10—15
років.
Поширення. Розвивається на живих дорослих стовбурах берези, рідше — вільхи, горобини, в'яза, клена. Трапляється поодиноко по всій території помірної зони Північної
півкулі. Заготівля і зберігання.
Заготовляють гриб протягом усього року,
збиваючи нарости сокирою. За активністю деяку перевагу мають гриби, зібрані восени або навесні. Від збитих наростів відокремлюють деревину і
трухлявий луб. Гриб подрібнюють на куски
5— 6 см завбільшки і сушать у
приміщенні, яке добре провітрюється, на горищі, під наметом або в сушарці при температурі 50— 60 °С. Висушену сировину зберігають у сухих
приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.
Сировина (Fungus Betulinus) відпускається аптеками.
Хімічний склад. У плодовому тілі
Б. г. містяться водорозчинні пігменти, що утворюють хромогенний
поліфенолкарбоновий комплекс, агарацинова кислота, смоли, до 12 % золи, багатої на марганець.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. г.
використовують як активні біогенні
стимулятори, що підвищують захисні сили організму, стимулюють центральну нервову та нейро-гуморальну
системи організму, поліпшують обмін речовин, відновлюють активність
загальмованих ферментних систем,
регулюють діяльність серцево-судинної і
дихальної системи, діють як загальнозміцнюючий засіб. їх використовують як
симптоматичний засіб, що поліпшує стан хворих
з задавненим злоякісним процесом, при гастритах, виразковій хворобі, при променевій лейкопенії та для
запобігання розвиткові променевої лейкопенії при променевій терапії.
Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —
настій березового гриба (Infusum Inonotus obliquus): гриб обмивають водою, замочують у кип'яченій воді
так, щоб усе тіло гриба було занурене у
воду, настоюють 4—5 годин. Розмочений
гриб подрібнюють і заливають підігрітою до 50 °С водою у співвідношенні 1 : 5 (за об'ємом), використовуючи для цього і ту воду, яка лишилася від першого замочування. Після 48-годинного настоювання рідину
проціджують, осад віджимають і одержаний
настій розводять водою до початкового
об'єму. Настій зберігається З—4 дні.
П'ють по 3 склянки на добу невеличкими
порціями за ЗО хв до їди (доза для
дорослих). При пухлинах органів малого
таза додатково призначають теплі лікувальні мікроклізми (50—100 мл) на ніч. Для хворих, яким протипоказано введення в організм великої
кількості рідини, готують настій
подвійної міцності (2 об'ємні частини
гриба на 5 частин води). Бефунгін
(Befunginum) — напівгустий екстракт Б.
г.: 2 чайні ложки препарату розводять у
150 мл теплої кип'яченої води і
приймають по 1 столовій ложці З рази на
день за ЗО хв до їди. Б. г. у таблетках
призначають по 1 таблетці 4 рази на день за ЗО хв до їди. Лікування препаратами Б. г. проводять курсами по 3—5 місяців з перервою між ними 7—10 днів. Хворим при цьому призначають переважно молочно-рослинну
дієту, м'ясо та жири обмежують, а гострі і пряні приправи, копченості, ковбаси і консерви вилучають з
раціону зовсім. Вводити внутрішньовенно глюкозу і пеніцилін-3 (антагоніст гриба) забороняється!
|